Справа №11-42/12 24.01.2012 24.01.2012 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11- 42/2012 року головуючий суду 1 інстанції
категорія ч. 3 ст. 185, суддя: Кологрива Т.М.
ч. 2 ст. 15 КК України доповідач апеляційної інстанції
суддя: Івченко О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючого - Ржепецького О.П.
суддів - Івченко О.М., Кваші С.В.
за участю прокурора - Якименка О.П.
захисника - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Семенівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, раніше судимого:
1/. 03.06.2003 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
2/. 27.05.2004 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 12.07. 2006 року звільнений умовно-достроково, невідбута частина покарання 1 рік 5 місяців 20 днів;
3/. 30.07.2008 року Братським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 289 КК України з застосуванням ст.ст. 69,71 КК України до 3 років позбавлення волі; 16.07.2010 року звільнений за відбуттям покарання.
- засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 16.06.2011 року, близько 16.00 год він, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_1, де вчинив замах на крадіжку належного ОСОБА_3 металобрухту на суму 343 грн. 70 коп., який перекинув через паркан на вулицю. Але ОСОБА_2 не зміг довести свій злочинний намір до кінця по причинам, які не залежали від його волі, оскільки був помічений потерпілою ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом’якшити покарання та звільнити від його відбування. Посилається на суворість призначеного покарання у зв’язку з тим, що суд не врахував обставини, які пом’якшують покарання: позитивну характеристику з місця роботи, його стан здоров’я, заяву потерпілої про відсутність претензій до нього та трудовий договір, який підтверджує факт його працевлаштування.
В апеляції захисник ОСОБА_4 теж просить вирок суду змінити в частині призначення ОСОБА_2 покарання у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання за своєю суворістю тяжкості злочину та особі засудженого. Також просить звільнити його підзахисного від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається на те, що судом не враховані пом’якшуючи покарання обставини, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_2, його стан здоров’я, відсутність у потерпілої ОСОБА_3 будь яких претензій матеріального та морального характеру. Вважає, що ОСОБА_2 став на шлях виправлення, працевлаштувавшись та став налагоджувати сімейні стосунки.
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, призначивши ОСОБА_2 покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Вважає, що призначене судом покарання є несправедливим за своєю суворістю, оскільки позбавляє ОСОБА_2 стати на шлях виправлення з огляду на те, що він працевлаштувався, почав строїти сімейні відносини. Посилається на те, що судом не враховано його щире каяття, відшкодування завданої шкоди. Також вказує на відсутність у матеріалах кримінальної справи власноручно написаних нею заяв щодо призначення ОСОБА_2 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляцій, думку прокурора, який вважав апеляції необґрунтованими і такими, які не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи, вивчивши додатково надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у замаху на таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого є повторність, проникнення в інше сховище, відповідають фактичним обставинам справи і кваліфікація за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України апелянтами не оспорюються.
При призначенні покарання суд врахував вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину; дані про особу засудженого, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно і призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальній межі, установленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
На думку колегії суддів призначене ОСОБА_2 покарання відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Підстав для призначення засудженому більш м'якого покарання, про що просили апелянти, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим колегія суддів, дослідивши додатково надані матеріали, дійшла переконання про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання у виді позбавлення волі.
Як убачається із трудового договору від 10.10.2011 року ОСОБА_2 працевлаштувався і згідно характеристики характеризується за місцем роботи позитивно.
За виданою виконкомом Благодатненської сільської ради довідкою ОСОБА_2 проживає з матір’ю та цивільною дружиною і згідно представленої характеристики за місцем проживання характеризується задовільно.
На думку колегії суддів зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 є соціально адаптованим.
Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що вчинений ОСОБА_2 злочин є незакінченим, а також вартість майна, на викрадення якого був замах.
З урахуванням цих обставин, а також щирого каяття и сприяння розкриттю злочину ОСОБА_2, його стану здоров’я, думки потерпілої ОСОБА_3 про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
З огляду на наведене апеляції потерпілої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а вирок суду у відповідності із вимогами ст. 373 КПК України - зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
На підставі п.п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти із залу суду.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: