Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1491/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
з участю представника відповідача Нестеренко Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов’язання стягнути витрати у сумі 34854,51 грн., -
в с т а н о в и в :
Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (далі - УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому зазначило, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька (далі - Фонд) не підписало акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму щомісячної державної адресної допомоги 34854,51 грн. Вказану суму коштів відповідач відмовився прийняти до відшкодування.
У зв’язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати – заборгованість по відшкодуванню виплат щомісячної державної адресної допомоги на суму 34854,51 грн.
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання № 9627/12 від 13.03.2012, в якому просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідач подав заперечення проти позову № 847/05 від 17.02.2012, в якому зазначав, що виходячи з вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі – Закон № 1105) та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4) - правові підстави для задоволення позову відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За таких умов суд вирішив розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що УПФУ направило на адресу Фонду акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року.
Відповідач відмовився прийняти до відшкодування витрати на щомісячну державну адресну допомогу в розмірі 34854,51 грн.
Позивач вважав, що має право на відшкодування з боку відповідача понесених витрат шляхом стягнення з нього відповідних коштів, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, завданням якого, відповідно до ст. 3 цього ж Указу, є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. З огляду на викладене, органи Пенсійного фонду України віднесені законодавцем до суб'єктів владних повноважень, їх діяльність входить до системи публічно-правових відносин.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі – Закон № 1788) здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статтею 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону № 1105 обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III (далі – Закон № 2272), Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
На виконання Закону №1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок № 5-4/4 .
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, вказаний Порядок № 5-4/4 передбачає певну процедуру, яка передує відшкодуванню коштів та починається з взаємодії територіальних органів одного та другого фондів між собою, узгодженню певних питань, потім - Головних управлінь вказаних фондів, а закінчується відшкодуванням на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України понесених витрат шляхом перерахування відповідних коштів Пенсійному фонду, про що підписується відповідний акт (п. 7 й 8 Порядку).
Встановлене вказаним Порядком правило підписання щомісячних актів звірок розрахунків має застосовуватися за відсутності спору, а спірні питання щодо їх підписання повинні бути узгоджені між органами, а не в судовому порядку.
Отже, відповідно до вказаного Порядку відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Враховуючи те, що даним нормативно-правовим актом Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України врегулювали питання відшкодування понесених витрат одного органу іншим шляхом перерахування коштів, тому даний Порядок повинен бути дотриманий територіальними органами одного та другого фондів.
Відповідно ст.21 Закону № 1105 та Порядку № 5-4/4 відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві; щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім’ї померлого, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій. Наведений перелік відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я являється вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно наведеного Закону.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Аналогічна правова позиція про те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги міститься в Постанові Верховного суду України від 6 червня 2011 року по справі № 21-57а11.
Таким чином, виходячи з досліджених обставин справи, суд вважає, що позовні позовом управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов’язання стягнути витрати у сумі 34854,51 грн. не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
п о с т а н о в и в:
У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов’язання стягнути витрати у сумі 34854,51 грн. – відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 13 березня 2012 року.
Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Єфіменко О.В.