РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня   місяця „11" дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   Філатової Є.В.

Суддів:                                                      Горбань В.В.

Євдокимової В.В.

При секретарі: СавенкоВ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 17 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вимоги мотивовані тим, що з відповідачем вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з 09.01.1971 року до 17.08.2005 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3. Після розлучення відповідач, незважаючи на те, що проживає разом з ними, веде господарство окремо і ухиляється від утримання дитини, не працює, являється інвалідом П групи, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 370 грн. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 154 грн 20 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 17 квітня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі 154 грн 20 коп щомісяця, починаючи з 21.02.2006 року та до повноліття дитини.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

Однак з такими висновками суду в повному обсязі погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх, не з'ясувавши досить повно обставини справи і не перевіривши ретельно доводи відповідача.

Суд при вирішенні спору правильно посилався на матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу

Справа № 22-4545/2006 р.   

України, але неналежно оцінив докази та вимоги ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, тому дійшов необгрунтованого висновку щодо розміру аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 СК України, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і ЗО відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено в позовній заяві та в протоколі судового засідання від 17 квітня 2006 року, ОСОБА_1 просила стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 154 грн. 20 коп. (а.с. 2-3, 14).

Тому, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є непрацездатною важко хворою особою, інвалідом 2-й групи, не працює, по інвалідності призначена пенсія у розмірі 385 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів у сумі 120 грн. згідно з вимогами статей 182, 184 СК України.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1 ч.І, ч. З ст.ст. 309, 314, 316 УПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 17 квітня 2006 року змінити, знизив суму стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, з 154 грн. 20 коп. до 120 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.