УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Шестакової Н.В.
суддів М'ясоєдової Т.М.
Соловйова М.В
При секретарі Войциховської Е.В.
з участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ТОВ фірми „Консоль ЛТД" Кулагіна Е.В., представника відповідача УДСО при ГУ МВС України в АРК Кечаєва В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ТОВ фірма „Консоль ЛТД" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ фірми „Консоль ЛТД", Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ фірми „Консоль ЛТД", Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, у місті Сімферополі на підставі свідоцтва про право власності, але більше року він не міг потрапити в належну йому квартиру через незаконні дії відповідачів. При примусовому вселенні в квартиру з'ясувалося, що квартира зруйнована, зроблене часткове перепланування квартири, відсутні стіни і обробка квартири. Відсутнє майно, що знаходилося в квартирі, а саме: м'який куточок „Фаворіт" вартістю 2470 грн., телевізор „Філіпс" вартістю 1175 грн., люстра кришталева вартістю 1175 грн., носильні речі та інше особисте майно. Тим самим, позивачу заподіяна значна моральна шкода, яку він оцінює в 200000 грн. і просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 2 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені частково. Стягнуто з ТОВ фірми „Консоль ЛТД" на користь ОСОБА_2. матеріальний збиток в сумі 45655 грн. та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 610 грн. витрат на оплату експертизи і 51 грн. державного-мита. В решті позову ОСОБА_2відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ фірма „Консоль ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 2 лютого 2006 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, оскільки ніяких доказів про те, що шкода була спричинена саме робітниками відповідача при виконанні ними трудових обов'язків при розгляді справи не встановлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ТОВ фірми „Консоль ЛТД" Кулагіна Е.В., представника відповідача Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АРК Кечаєва В.М., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача.
Справа № 22ц-454\06
судова колегія вважає, що не має правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2., місцевий суд виходив з того, що його вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково на підставі статей 1166, 1167, 1172 Цивільного кодексу України.
З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх обґрунтованими.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно положень частини 1 статті 1167 наведеного кодексу, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою вказаної статті.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2належить квартира АДРЕСА_1 у місті Сімферополі на підставі свідоцтва про право власності. Зазначену квартиру позивач здав згідно договору під охорону УДСО при ГУ МВС України в АРК (а.с.П). 13.03.2003 року з пункту охорони квартири повідомили, що пропав сигнал у квартирі. До квартири позивача була спрямована група охорони, але у квартиру потрапити вони не змогли, оскільки замки на дверях були змінені,, у зв'язку з цим ОСОБА_2. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ фірми „Консоль ЛТД" про усунення перешкод у користуванні власністю і вселенні.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 липня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені. Суд зобов'язав ТОВ фірму „Консоль ЛТД" усунути перешкоди ОСОБА_2 користуванні, володінні і розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 та вселив позивача у вказану квартиру. У зустрічному позові ТОВ фірми „Консоль ЛТД" до ОСОБА_2. про визнання договору №2094/103-208 від 18 листопада 2002 року про спільну діяльність в частковій участі в будівництві багатоквартирного жилого будинку недійсним відмовлено. Зазначене рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ч. З ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Державним виконавцем 21.05.2004 року у зв'язку з примусовим виконанням вказаного рішення суду було складено акта про примусове виконання рішення суду від 14.07.2003 року (а.с. 10), в якому зазначено, що квартира знаходиться у непридатному для проживання стані і будь-яке майно в квартирі відсутнє.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2. про стягнення матеріальної шкоди з ТОВ фірми „Консоль ЛТД" в сумі 45655 грн, підтвердженої висновком експерта (а.с. 19-21). Оскільки позивач не надав суду доказів про наявність у квартирі майна: м'якого куточка „Фаворіт" вартістю 2470 грн., телевізора „Філіпс" вартістю 1175 грн., люстри кришталевої вартістю 1175 грн. суд обґрунтовано відмовив позивачу у позові в цій частині вимог. Розмір
відшкодування моральної шкоди місцевим судом обґрунтовано зменшений до 2000 грн. виходячи з конкретних обставин справи і наданих позивачем доказів на обгрунтування своїх вимог в цій частині, яким суд дав належну оцінку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що вини УДСО при ГУ МВС України в АРК у спричинених ОСОБА_2матеріальних збитках не має, оскільки відповідних доказів на підтвердження позову в цій частині позивачем не надано.
В зв'язку з тим, що апелянт згідно з ч. З ст. 10 ЦПК України не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, місцевий суд мотивовано визнав їх необгрунтованими.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним-обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.
При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам. Неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права при розгляді справи не встановлено.
Додаткових доказів, що мають відношення до справи, відповідач апеляційному суду не надав.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування з постановою нового рішення по справі не встановлено.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Консоль ЛІД'1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.
Справа № 22ц~4541/06 Головуючий суду першої інстанції
Бортнік О.П. Доповідач М'ясоєдова Т.М.