_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хлапук Л.І.
суддів Матвієнко Н.В., Силки Г.І.
з участю прокурора Скучинського Є.М.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 8 серпня 2006 року, яким ОСОБА_2, уродженець м.Червонограда Львівської області, українець, громадянин України, одружений, з середньою освітою, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, судимий вироком Жовківського районного суду Львівської області 12 грудня 2005 року за ч.2 ст.309 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 /два/ роки,
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі; за ч.З ст. 185 КК України на 3 /три/ роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.309 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбування ОСОБА_2 3 /три/ роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за даним вироком, частково невідбуте покарання за вироком Жовківського районного суду від 12.12.2005 року, остаточно визначивши ОСОБА_2 - 4 /чотири/ роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1, уродженець і житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, не одружений, з середньою спеціальною освітою, судимий 13 серпня 2003 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.З ст. 185 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 22.06.2005 року звільнений умовно-достроково на 11 місяців 8 днів,
Справа № 11-531 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Барчук В.М.
ст. 185 ч.З КК України Доповідач Силка Г.1.
засуджений за ч.З ст. 185 КК України на 3 /три/ роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за даним вироком частково невідбуте покарання за вироком Луцького міського суду від 13.08.2003 року, остаточно призначивши до відбування ОСОБА_1 4 /чотири/ роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено - тримання під вартою, а ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 13.02.2006 року, а ОСОБА_1 - з 8 серпня 2006 року.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати в сумі 429 грн. 91 коп.,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнані винними і засуджені за те, що вони 26 грудня 2005 року близько 4 години за попередньою змовою між собою, шляхом злому навісного замка вхідних дверей проникли в підсобне приміщення будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрали два відра в яких знаходилось 50 кг меду вартістю 800 грн., належного ОСОБА_3.
Крім того, ОСОБА_2 о 4 год. 15 хв. таємно викрав з кімнати будинку АДРЕСА_3, мобільний телефон "Самсунг X 620" вартістю 981 грн. із стартовим пакетом "Київ-Стар" вартістю 50 грн., а всього майна на загальну суму 1031 грн., належного ОСОБА_4.
На початку листопада 2005 року ОСОБА_2, без мети збуту незаконно придбав макову солому, яку переніс у свій будинок АДРЕСА_1, де незаконно її зберігав в кількості 1153 гр. та частину її переробивши виготовив 15,25 гр. опію екстракційного і 0,04 гр. опію ацетильованого, які продовжував зберігати за місцем свого проживання і які були вилучені працівниками міліції.
В апеляціях на вирок суду засуджений ОСОБА_1 зазначає, що він безпідставно засуджений за ч.З ст. 185 КК України, так як цього злочину він не вчиняв, а лише допоміг ОСОБА_2 перенести відро з медом. Просить також врахувати те, що він має хвору матір, до затримання працював та відшкодував ОСОБА_3 заподіяні збитки та постановити справедливе рішення.
Засуджений ОСОБА_2 вказує, що вирок є незаконним, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допущено судом неповноту судового слідства та істотно порушено норми кримінально-процесуального права. Не враховано судом і того, що в нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина і хвора мати. Просить пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, пояснення засуджених, які свої апеляції підтримали, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій - без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 370 КПК України, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Відповідно до ст. 368 КПК України, однобічним та неповним визнається судове слідство, коли судом залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Як видно з матеріалів справи, суд даних вимог закону не виконав.
Як вбачається з протоколу судового засідання підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання про забезпечення його захисником, який би здійснював захист його інтересів під час судового розгляду. Суд задовольнив клопотання ОСОБА_2, оголосив перерву в судовому засіданні, однак не забезпечив підсудного захисником і розгляд справи провів без адвоката /а.с. 270/, що свідчить про порушення права підсудного на захист і є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Суд належним чином не перевірив доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв крадіжки меду та доводи ОСОБА_2 про те, що йому не було відомо щодо власності будинку та викраденого меду. Не допитав потерпілих і свідків, щодо вказаних обставин, показання яких мають істотне значення для справи та у вироку не навів мотивів щодо спростування показань підсудних чи обгрунтування їх винності у вчиненому.
Крім того вирок суду постановлений судом не відповідає вимогам ст.ст. 323, 334 КПК України та п.п. 15-18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 /із змінами внесеними 4.06.1993 року, 3.12.1997 року/ "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановления вироку", а саме формулюючи обвинувачення, яке визнано судом доведеним, судом не вказано кваліфікуючих ознак злочину, не зроблено аналізу зібраних доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення та не наведено мотивів, з яких не взято до уваги показання підсудних.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до вимог ст.ст. 367, 368, 369, 370 КПК України, так як судом неповно досліджено та з'ясовано обставини по справі, які мають істотне значення для правильного її вирішення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як у вироку відсутня оцінка доказів та їх аналіз, вирок постановлений при порушенні норм кримінально-процесуального закону - порушення права на захист, тому колегія суддів вважає, що при таких обставинах вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При розгляді справи в суді слід усунути зазначені порушення норм процесуального права, належним чином з'ясувати всі обставини по справі, перевірити доводи апелянтів і в залежності від встановленого постановити вирок відповідно до вимог ст.ст. 323, 334-335 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365. 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 8 серпня 2006 року щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.