Дата документу             Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22ц - 207/2012 р.                                         Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня  2012 року                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Боєвої В.В.,

суддів:                      Денисенко Т.С.,

Коваленко А.І.,

при секретарі:           Посник Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя  від 14 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення  боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року ОСОБА_4  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

В позові зазначав, що  він надав відповідачу у борг кошти в сумі 25000 доларів США, про що останній написав розписку від 20 лютого 2009 року, в якій відповідач зобов’язався повернути кошти 31 серпня 2009 року. Проте відповідач не повернув борг. З цих підстав просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 24324,10 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя  від 14 листопада  2011 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального  права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, заперечення відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4,  заявивши вимоги про стягнення з ОСОБА_5   боргу за договором позики, посилається на  власноруч написану ОСОБА_5 розписку від 20 лютого 2009 року, в  якій зазначено, що ОСОБА_5  взяв у нього у борг 25000 доларів США та зобов’язався їх повернути до 31 серпня 2009 року.

Відповідач ОСОБА_5, заперечуючи проти позову, зазначав, що надану позивачем розписку він не писав і не підписував, за цією розпискою він у позивача кошти не отримував. Брав гроші у борг за іншою розпискою, яка після повернення боргу була знищена.

Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд відповідно до ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З висновку судової почеркознавчої експертизи від 20 жовтня 2011 року №91/хл вбачається, що рукописний текст розписки від 20 лютого 2009 року, даної від імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_4 в борг 25 тисяч доларів США, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням почерку ОСОБА_5 Встановити ким - ОСОБА_5 чи іншою особою виконаний підпис під основним текстом зазначеної розписки не представилося можливим із-за відсутності вільних зразків підписів, простоти виконання підписів, малого об’єму матеріалу, висока варіаційність наданих зразків підписів  ОСОБА_5, недостаточна ідентифікаційна значимість виявлених співпадаючих та розрізнюючих признаків.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що висновки експертизи спростовуються поясненями ОСОБА_5  при перевірці міліцією скарги  ОСОБА_4 на неправомірні дії ОСОБА_5, необгрунтовані. З  досліджених апеляційним судом матеріалів про відмову  в порушенні кримінальної справи вбачається, що  ОСОБА_5  в своїх поясненнях зазначав, що кошти, які  він 20 лютого 2009 року брав у ОСОБА_4 у борг, ним повернуті. Зазначені матеріали справи не містять доказів визнання ОСОБА_5  наданої суду розписки.

З огляду на зазначене, висновки суду про відмову у задоволенні позову за недоведеністю відповідають матеріалам справи та закону.

Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя  від 14 листопада  2011 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: