Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-439/ 12 р. Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа –П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати –ОСОБА_5, що мешкала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті залишилася трикімнатна квартира за вказаною адресою, земельна ділянка площею 6 соток, на якій знаходиться будинок та сауна, яка розташована в АДРЕСА_2та шість гаражів. У зв’язку із тривалим емоційним потрясінням після смерті матері та юридичною необізнаністю, ним впродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, не було подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Після смерті матері спадкоємцями за законом є він і ОСОБА_4, яка спадщину прийняла, однак його про це не повідомила а також не дає йому згоду для прийняття ним спадщини.
З цих підстав просив суд, визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері - ОСОБА_5
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника відповідачки адвоката ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорюються сторонами наступні обставини.
Позивач і відповідачка у справі є дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 і, відповідно, спадкоємцями першої черги за законом.
ОСОБА_4 проживаючи на день смерті матері разом з нею у вищевказаній квартирі, прийняла спадщину у відповідності до положень ч. 3 ст. 1268 ІЦК України.
Чоловік померлої ОСОБА_7 від прийняття належної йому частки у спадщині відмовився на користь доньки –відповідачки ОСОБА_4
12.09.2009р. П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_3 за №4562/778-09 було направлено повідомлення про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та роз’яснено право на її прийняття протягом 6 місяців від вказаної дати.
ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини звернувся 15.08.2011р.
ОСОБА_4 не дала згоди на прийняття ОСОБА_3 спадщини після спливу строку для її прийняття.
Листами П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори від 08.09.2011р. №4289/788-09, від 14.11.2011 за № 5455/788-09, ОСОБА_3 роз’яснено право звернутися до суду.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 –215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно визначив, що позивач, всупереч вимогам ст. ст. 10,60 ЦПК України, які зобов’язують його на засадах змагальності доводити свої позовні вимоги переконливими, належними та припустимими доказами, таких доказів не надав.
Обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини тривалим емоційним потрясінням через смерть матері та юридичною необізнаністю, позивач не зазначив докази, які підтверджують наявність таких обставин.
Не зазначені і не надані такі докази буди і під час розгляду справи. Нічим не підтверджено посилання позивача на наявність в нього такого тривалого емоційного потрясіння, яке б перешкоджало йому на протязі 6 місяців з дня смерті матері подати заяву про прийняття спадщини.
Не підтверджується доказами юридична необізнаність позивача, яка могла б завадити йому подати до нотаріуса вказану заяву в передбачений законом строк.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Відповідачкою на спростування такої підстави позовних вимог як юридична необізнаність позивача надані належні та допустимі докази, які спростовують твердження відповідача. Зокрема, з довідки Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ МВС України від 21.11.2011р. №2735 видно, що позивач навчався в даному вищому учбовому закладі і у 2005р. отримав диплом освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст за спеціальністю «правознавство»(а.с.88).
Даний письмовий доказ належно оцінений і вмотивовано прийнятий при ухваленні рішення судом першої інстанції.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права. А саме, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за якою за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк лише за наявності поважної причини такого пропуску.
Висновок рішення суду відповідає роз’ясненням п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування», де сказано, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З викладеного вище слідує висновок, що суд першої інстанції правильно визначив, що у позивача не існувало об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач вважає себе юридично необізнаною людиною, так як його трудова діяльність не пов’язана з застосуванням такого інституту цивільного права як спадкування, не можуть бути взятий до уваги, оскільки є надуманими. Крім того, юридична необізнаність не є поважною причиною, яка б непереборно перешкоджала позивачу в разі потреби звернутися за юридичною допомогою та дотриматися вимоги закону про строк і порядок прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом довідки про лікування у психотерапевта, що на думку позивача, підтверджує його позовні вимоги, спростовуються матеріалами справи. Суд першої інстанції дослідив і належно оцінив довідку Київської курортної бальнеолікарні профспілок України ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»від 15.11.2011р., яка містить відомості, що позивач лікувався у психотерапевта 3.08.-27.08.2009р. (а.с.83). Суд дійшов обґрунтованого висновку, що така довідка не підтверджує непрацездатності позивача у вказаний період, не містить відомостей про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, який тривав поза межами строку, обумовленого вищевказаною довідкою, до 04.11.2009р.
Доводи апеляційної скарги про не взяття до уваги судом першої інстанції тих обставин, що позивач не отримував повідомлень від нотаріальної контори про відкриття спадщини, не можуть спростувати висновки рішення суду. Норми матеріального права, що регулюють питання прийняття спадщини, а саме, ст. ст. 1268-1272 ЦК України не ставлять в залежність перебіг строку для прийняття спадщини, подання відповідної заяви та т.ін., від того, чи отримано спадкоємцем листа від нотаріуса.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 –315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: