БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.03.2012

Справа № 2- 1032/11

Провадження № 2/1507/36/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           12.03.2012 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Тимошенко І.В.

за участю секретаря – Ябанжи М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «КАРП», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП «Карп», визнання недійсним Статуту ПП «Карп», скасування державної реєстрації змін до Статуту ПП «Карп», визнання недійсним договору купівлі –продажу корпоративних прав, визначення частки у Статутному фонді ПП «Карп»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, уточнивши позовні вимоги , просить постановити судове рішення , яким: визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ПП «Карп» від 9 травня 2009 року про виключення його - позивача зі складу засновників та прийняття до складу засновників ОСОБА_4; визнати недійсним Статут ПП «Карп» в редакції 2009 року; скасувати державну реєстрацію змін, внесених у Статут ПП «Карп» на підставі рішення загальних зборів засновників від 9 травня 2009 року; визнати недійсним договір купівлі – продажу корпоративних справ , укладений 14 лютого 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру за № 755; визнати внесення ним – позивачем як засновником ПП «Карп» частки у статутний фонд ПП «Карп» у вигляді грошових коштів та устаткування загалом на суму 42908 грн.88 коп. Позивач посилається на те, що відповідно до рішення загальних зборів засновників ПП «Карп» від 17 березня 2008 року він був одним з засновників ПП «Карп», його доля у статутному фонді підприємства складала 33,4 %. Протягом 2008 – 2009 року він брав безпосередню участь у діяльності підприємства, ним були надані підприємству кошти для погашення податкових зобов’язань підприємства та інших обов’язкових платежів в загальній сумі 9908 грн. 88 коп. У лютому 2009 року він здійснив свій внесок у статутний фонд підприємства шляхом передання підприємству 2000 доларів США , що еквівалентно 15400 грн. Крім того, у квітні – травні 2008 року ним були передані підприємству власні кошти для придбання електричних двигунів в сумі 5250 грн., у червні 2008 року ним були передані підприємству власні кошти для придбання личинки риб в сумі 12600 грн. Загальна сума його внеску у статутний фонд підприємства складає 42908 грн. 88 коп. 9 травня 2009 року рішенням загальних зборів засновників його виключено зі складу ПП «Карп» в зв’язку з тим, що він нібито на протязі року не виконував свої обов’язки засновника та не вніс свій внесок у статутний фонд підприємства. Одночасно цим рішенням до складу засновників ПП «Карп» прийнятий ОСОБА_4 з визначенням його частки у статутному фонді підприємства 33,4 % та затверджено Статут ПП «Карп» у новій редакції. Це рішення він – позивач вважає незаконнім та таким, що підлягає визнанню недійсним з наступних підстав. В порушення вимог п. 10.4 Статуту ПП «Карп» він – позивач не був сповіщений належним чином про проведення загальних зборів засновників 9 травня 2009 року та про порядок денний цих зборів. Організаторами проведення загальних зборів засновників не було розміщено відповідне оголошення у засобах масової інформації з зазначення часу , місця проведення загальних зборів та порядку денного. Тому він не був присутнім на зборах та про прийняте рішення дізнався заочно. Крім того, зі складу засновників його виключено безпідставно, оскільки він належним чином виконував свої обов’язки засновника та вніс свою частку у статутний фонд підприємства. 14 лютого 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі – продажу корпоративних прав , згідно якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купив частку у статутному капіталі ПП «Карп». Цей договір підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_4 безпідставно прийнято до складу засновників ПП «Карп» замість нього. Оскільки його незаконно виключено зі складу засновників ПП «Карп», він вважає, що його порушене право підлягає відновленню з визначенням його частки у статутному фонді нині діючого ПП «Карп». В судовому засіданні позивач пояснив, що він наполягає саме на визнанні його частки у статутному фонді нині діючого ПП «Карп» на суму 42908 грн. 88 коп.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що позивача було виключено зі складу засновників ПП «Карп» в зв’язку з тим, що останній з січня 2009 року не приймав участі в роботі підприємства, не виконував свої обов’язки засновника, не вносив кошти, необхідні для роботи підприємства . Рішення загальних зборів засновників ПП «Карп» від 9 травня 2009 року він вважає законним та обґрунтованим. Відповідач ОСОБА_2 не заперечував той факт, що позивач протягом 2008 року передав підприємству кошти на погашення податкових зобов’язань підприємства та інших обов’язкових платежів в сумі 6167 грн. 81 коп., на придбання електричних двигунів в сумі 3500 грн., а також на оплату юридичних послуг в зв’язку з вирішенням в судовому порядку спору щодо права власності ПП «Карп» на майно підприємства в сумі 2000 доларів США. Разом з тим відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що ці гроші виплачувались позивачем з суми, яка була йому передана в травні – червні 2008 року від продажу риби, що була вирощена підприємством , при цьому позивачу було передано біля 30000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав з тих самих підстав , що і відповідач ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких посилався на те, що рішення загальних зборів засновників ПП «Карп» від 9 травня 2009 року , а також договір купівлі - продажу корпоративних прав від 14 лютого 2011 року, укладений між ним та ОСОБА_5 є такими, що відповідають вимогам закону.

Відповідачі – ПП «Карп», ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, заперечення проти позову не надали.

Третя особа , що не заявляє самостійних вимог – державний реєстратор Болградської районної державної адміністрації просив розглянути справу відповідно до вимог діючого законодавства.

Суд вважає , що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до Статуту ПП «Карп», затвердженого загальними зборами засновників від 17 березня 2008 року та зареєстрованого Болградською райдержадміністрацією 31 березня 2008 року, це підприємство створене у відповідності до Цивільного Кодексу України та Господарського Кодексу України . Згідно п. 2.1 Статуту засновниками підприємства є громадяни України ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Засновники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були прийняті до складу засновників рішенням загальних зборів засновників від 17 березня 2008 року (а.с.7).

Відповідно до п.8.1 Статуту ПП «Карп» для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків засновників створюється статутний фонд у розмірі 150000 грн, при цьому засновники вносять внески у статутний фонд в таких долях : ОСОБА_2 33,3 % статутного фонду, що становить 50000 грн., ОСОБА_3 – 33.3 % статутного фонду , що становить 50000 грн., ОСОБА_1 – 33,4% статутного фонду, що становить 50000 грн. Засновники вносять свої внески у вигляді будівель, устаткування, інших цінностей і в грошовій формі.

Судом встановлено , що станом на 17 березня 2008 року статутний фонд підприємства сформовано не було. За період з 17 березня 2008 року по січень 2009 року засновником ОСОБА_1, як і іншими засновниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за рахунок власних коштів проводилась оплата податкових зобов’язань та інших обов’язкових платежів (оплата комунальних послуг, орендна плата). При цьому судом встановлено, що загальна сума цих платежів розподілялась між засновниками в рівних частках, що визнали в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Твердження позивача про те, що він провів оплату 1/2 частини вказаних платежів в сумі 9908 грн. 88 коп. підтвердження в судовому засіданні не знайшло і позивач цей факт не довів.

Судом також встановлено, що в квітні – травні 2008 року засновниками підприємства за власні кошти, внесені в рівних частках, було придбано два електричних двигуна загальною вартістю 10500 грн. Це підтвердили в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 Позивач доказів про те, що він поніс витрати на придбання електричних двигунів в сумі 5250 грн. не надав.

Судом також встановлено, що у лютому 2009 року позивач передав підприємству 2000 доларів США, що еквівалентно 15400 грн. на оплату витрат, пов’язаних з розглядом в судовому порядку спору щодо права власності на комплекс насосної станції , який використовувався ПП «Карп». Факт передачі позивачем грошей в сумі 2000 доларів США на зазначені цілі не заперечували в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8

Судом також встановлено, що дійсно у 2009 – 2010 роках в судовому порядку вирішувався спір про право власності на комплекс насосної станції , розташований по АДРЕСА_1 , який використовувався ПП «Карп». Так, рішенням господарського суду Одеської області від 21 січня 2009 року було частково задоволено позов КСФГ «Багач» до Виноградівської сільської ради Болградського району про визнання дійсним договору купівлі – продажу та визнання права власності на майно; за колективним селянським (фермерським) господарством «Багач» визнано право власності на комплекс насосної станції , розташований в АДРЕСА_1. (а.с.170-172). Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5 березня 2009 року частково задоволені апеляційні скарги ФГ «Жумерка» та ПП «Карп» та Виноградівської сільської ради Болградського району , рішення господарського суду Одеської області від 21 січня 2009 року скасовано, у задоволенні позову КСФГ «Багач» до Виноградівської сільської ради Болградського району про визнання дійсним договору купівлі – продажу та визнання права власності на комплекс наносної станції відмовлено (а.с.175-178). Постановою господарського суду Одеської області від 22 квітня 2009 року задоволено позов ПП «Карп» до Болградської райдержадміністрації та визнано за ПП «Карп» право власності на новоутворене майно: комплекс насосної станції , розташований по АДРЕСА_1 (а.с.219-220). Постановою Вищого Господарського Суду України від 4 листопада 2009 року рішення господарського суду Одеської області від 22 квітня 2009 року скасоване, справа направлена на новий розгляд (а.с.221-223). Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 липня 2010 року позовна заява ПП «Карп» про визнання права власності на комплекс насосної станції залишена без розгляду. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2010 року визнано право власності на комплекс вище зазначеної насосної станції за КСФГ «Багач» (а.с.230-235).

Посилання позивача на те, що ним у червні 2008 року за власні кошти була закуплена личинка риб на суму 12600 грн. ним не доведено. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цей факт заперечують, посилаючись на те, що гроші на закупівлю личинки були надані ОСОБА_3 Позивач достовірних доказів про те, що ним була витрачена вказана сума на придбання личинки не надав. Надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру , виписані на його ім’я не є самі по собі доказом того, що гроші, за які була придбана личинка, належали саме позивачу.

Не доведеним є також посилання відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на те, що в травні – червні 2008 року позивачу було передано біля 30000 грн. від реалізації риби, яка була вирощена підприємство , оскільки позивач цей факт категорично заперечує, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали будь - яких доказів про передачу позивачу зазначеної суми грошей.

Рішенням загальних зборів засновників ПП «Карп» від 9 травня 2009 року позивача ОСОБА_1 виключено зі складу засновників підприємства в зв’язку з тим, що він на протязі року не виконував свої обов’язки та не вніс свій внесок у статутний фонд підприємства. Цим же рішенням до складу засновників прийнято ОСОБА_4; розподілені частки у статутному фонді підприємства таким чином: ОСОБА_2 33,3% , що становить 50000 грн., ОСОБА_3 – 33,3 %, що становить 50000 грн., ОСОБА_9 – 33,4 %, що становить 50000 грн. , а також затверджено Статут ПП «Карп» у новій редакції (а.с.8). 18 травня 2009 року Болградською райдержадміністрацією була проведена державна реєстрація змін до Статут ПП «Карп», затверджених рішенням загальних зборів засновників від 9 травня 2009 року. (а.с.55-58).

На підставі договорів купівлі – продажу корпоративних прав , укладених 14 лютого 2011 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_5 з іншого боку та посвідчених приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_6 продавці ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 продали , а покупець ОСОБА_5 купив частки у статутному фонді ПП «Карп» , що належали продавцям на загальну суму 150000 грн. (а.с.78,104,130). 16 лютого 2011 року Болградською райдержадміністрацією зареєстровано Статут ПП «Карп» у новій редакції, відповідно до якого засновником цього підприємства є ОСОБА_5 (а.с.45-54).

Згідно ст.. 113 Господарського Кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Відповідно до ст.. 63 ч.3,5 Господарського Кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарських товариств, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Згідно ст.. 356 ч.1, 358 ч.1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Оскільки на теперішній час відсутній закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, таки підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського Кодексу України. Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками). Таким чином власники приватного підприємства, його засновники самостійно, на власний розсуд визначають засади діяльності підприємства, що відображається в установчих документах підприємства.

Згідно п. 10.1 Статут ПП «Карп», затвердженого на загальних зборах 17 березня 2008 року засновниками підприємства - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, вищим органом підприємства є загальні збори засновників , які правоспроможні приймати рішення з будь – яких питань діяльності підприємства. Засновники мають кількість голосів у зборах, пропорціональну розміру їхніх часток у статутному фонді. Збори вважаються правоспроможними , якщо на них присутні засновники , що володіють загалом не менше , ніж 60 % часток. Відповідно до п. 10.2 Статуту до виняткової компетенції загальних зборів засновників належать внесення змін в Статут підприємства , виключення засновників з підприємства. З питання внесення змін до Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують засновники, що володіють у сукупності більш як 50 % часток у статутному фонді підприємства. З питання виключення засновників підприємства рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до п.9.5 Статуту засновника підприємства, який систематично або неналежним чином виконує свої обов’язки або своїми діями перешкоджає досягненню мети підприємства, може бути виключено з підприємства на підставі рішення засновників, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому засновник (його представник) в голосуванні участі не бере.

Пунктом 9.1 Статуту визначені обов’язки засновника підприємства, а саме своєчасно вносити внески до статутного фонду підприємства, сприяти організації підприємства, нести затрати , пов’язані з заснуванням і реєстрацією підприємства до моменту відкриття рахунку в банку, сприяти матеріально – технічному забезпеченню підприємства, всебічно сприяти підприємству в його діяльності.

Судом встановлено, що з 2 березня 2009 року позивач припинив приймати будь – яку участь в діяльності ПП «Карп». Цей факт не заперечував сам позивач, який в судовому засіданні пояснив , що на загальних зборах засновників, які відбулися 2 березня 2009 року , де в черговий раз вирішувалось питання про збір коштів на оплату судових витрат в зв’язку з вирішенням в судовому порядку спору про право власності на комплекс насосної станції, він відмовився надавати будь-яки гроші та з цього часу припинив будь – яку діяльність у підприємстві.

Оскільки позивач дійсно з 2 березня 2009 року припинив будь-яку участь в діяльності підприємства та виконання обов’язків засновника з власної ініціативи, без будь – яких поважних причин, суд вважає, що рішення про його виключення зі складу засновників , прийняте двома іншими засновниками, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів є правомірним та правомочним. Посилання позивача на те, що засновниками ПП «Карп» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було порушено порядок проведення загальних зборів засновників, а саме що він – позивач не був належним чином повідомлений про час , місце проведення загальних зборів та порядок денний, а також відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не було розміщено оголошення у засобах масової інформації з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного – не є підставою для задоволення позову. Судом встановлено , що ініціаторами проведення загальних зборів засновників – відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ім’я позивача рекомендованою поштою було направлене повідомлення про проведення загальних зборів засновників. Цей факт підтверджується поясненнями відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 Факт отримання такого повідомлення не заперечував і позивач. Судом також встановлено, що загальні збори засновників відбулися 9 травня 2009 року за місцем проживання директора підприємства ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 і позивач був присутнім на цих зборах, на яких було прийняте рішення про виключення позивача зі складу засновників. Цей факт підтверджується поясненнями в судовому засіданні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також частково і поясненнями самого позивача, який не заперечував факт своєї присутності 9 травня 2009 року на загальних зборах засновників, але пояснив, що в його присутності не було прийняте рішення про його виключення зі складу засновників.

Рішенням загальних зборів засновників від 9 травня 2009 року, а саме двома засновниками ОСОБА_13 і ОСОБА_3 , що володіють у сукупності більш як 50 % часток у статутному фонді підприємства було прийняте рішення про прийняття до складу засновників ОСОБА_4 та затвердження Статуту ПП «Карп» у новій редакції. Суд не знаходить підстав для визнання недійсним цього рішення загальних зборів засновників, яке було прийняте з дотриманням вимог Статуту ПП «Карп». Також не знаходить суд підстав для визнання недійсним договору купівлі – продажу корпоративних прав, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_4 як засновник ПП «Карп» , прийнятий у склад засновників рішенням загальних зборів засновників від 9 травня 2009 року, продав свої корпоративні права ОСОБА_5 Рішення про відчуження часток засновників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у статутному капіталі ПП «Карп» було прийнято на загальних зборах засновників 14 лютого 2011 року (а.с.88).

Оскільки при прийнятті загальними зборами засновників 9 травня 2009 року рішення про виключення позивача зі складу засновників не було вирішене питання по виплату позивачу його частки у статутному фонді підприємства у відповідності з п.9.4 Статуту ПП «Карп» , позивач має право вимагати виплати його частки у статутному фонді підприємства на час його виключення зі складу засновників від інших засновників підприємства. Разом з тим позивач таки вимоги до суду не пред’являв, незважаючи на те, що йому неодноразово судом була надана можливість уточнити свої позовні вимоги. Відповідно до ст.. 11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позивач, звернувшись до суду з цим позовом та уточнивши в подальшому позовні вимоги, просить визнати саме внесення ним – позивачем як засновником ПП «Карп» частки у вигляді грошових коштів та устаткування у статутний фонд нині діючого ПП «Карп», засновником якого на теперішній час є відповідач ОСОБА_5. Тобто фактично позивач вимагає визначення його частки у статутному фонді цього підприємства на теперішній час. Таки вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими. Разом з тим позивач не позбавлений права звернення до суду в межах строку позовної давності з позовом про стягнення частки, внесеної ним у статутний фонд ПП «Карп» станом на 9 травня 2009 року.

З врахуванням викладеного суд доходить висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.10,11,60,79,80,81,84,88,131,212-215,294 ЦПК України, ст.356,358 ЦК України, ст.. 63,113 Господарського Кодексу України, суд ,

           ВИРІШИВ:

          .

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «КАРП» , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ПП «Карп», визнання недійсним Статуту ПП «Карп» , скасування державної реєстрації змін до Статуту ПП «Карп», визнання недійсним договору купівлі – продажу корпоративних прав, визначення частки у Статутному фонді ПП «Карп» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Тимошенко Ірина Вольдемарівна