Справа №  2-1981/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 березня 2012 р.                                                                                      м.Шахтарськ

          Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого  - судді    -        Нестеренко Є. В.

при секретарі         -                Кулікової  М. А.

За участю:

представника позивача               ОСОБА_1

відповідачів                                    ОСОБА_2

                                                            ОСОБА_3

представника відповідачів         ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення обов'язків договору довічного утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_5  про зміну договору довічного утримання ,-   

                                                                                            ВСТАНОВИВ:

            25.10.2011 року позивачка звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення обов'язків договору довічного утримання, свої поховні вимоги обгрунтовує наступним: 1.09.1999 року поміж нею та відповідачами був укладений договір довічного утримання. Метою договору для позивачку був постійний догляд, піклування, мінімальна матеріальна підтримка.  В свою чергу позивачка передала відповідачам у власність житловий будинок та земельну ділянку. Позивачка вважає, що умови договору виконуються погано, у зв'язку з чим вона зверталась з позовом до суду про розірвання договору довічногоу тримання. Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 18.01.2011 року позовні вимоги про розірвання договору довічного утримання залишені без задоволення.  Позивачка посилається на те, що після судового процесу  ставлення до неї з боку відповідачів стало зовсім поганим, у зв'язку з чим вона була вимушена переїхати жити до племінника. На теперішній час відповідачі надають виключно матеріальне забезпечення у розмірі 51 грн., жодного догляду не вчиняють. Позивачка надсилала 2 листи з проханням збільшити суму матеріального забезпечення, а також лист з проханням розірвати договір довічного утримання за згодою сторін. Позивачка вважає, що сума матеріального забезпечення з урахуванням інфляції становить 219,50 грн.  Проте така сума є нижче за прожитковий мінімум. Позивачка вважає, що 934 грн. на  місяць є відповідним розміром матеріального забезпечення.  Позивачка також вважає за необхідно чітко встановити  нематеріальні обов'язки відповідачів за договором довічного утримання, а саме :

- щоденне забезпечення її трьох разовим калорійним харчуванням,

- дворазове (на тиждень) вологе та сухе прибирання кімнати, де вона мешкає,

- забезпечення сезонним одягом та взуттям,

- щотижневе прання та прасування білизни,

- супровід до лікарських та соціальних установ,

- забезпечення ліками відповідно до рецептів,

- забезпечення засобами особистої гігієни (мило, шампунь, зубна паста, туалетний папір та інше),

- щоденний догляд, та необхідна допомога , в тому числі медична.

          22.12.2011 року  відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов  до ОСОБА_5  про зміну договору довічного утримання. Відповідач посилається на те, що 1.09.1999 року поміж нею та ОСОБА_5  був укладений договір довічного утримання.  В силу об'єктивних обставин, яки виникли останнім часом, а саме те, що ОСОБА_5 мешкає за іншою адресою, вартість матеріального забезпечення за договором довічного утримання не відповідає сучасним обставинам.  Також відповідач вважає, що суттєво змінились  обставини, якими сторони керувались при укладенні договору.  Так ОСОБА_5 двічі міняла місця свого мешкання, що унеможливлювало догляд за нею, и такі обставини не передбачені умовами договору.  Зміна обставин зумовлена причинами, які сторона договору не могла усунути після їх виникнення. Відповідачка вказує, що добросовісно виконує обов'язки за договором довічного утримання, що підтверджується рішенням Шахтарського міськрайонного суду від  18.01.2011 року.  З липня відповідачі перераховують ОСОБА_5 матеріальне забезпечення у розмірі  200 грн., і ОСОБА_5 ці гроші приймає. Відповідачі вважають за необхідне внести зміни у договір довічного утримання, а саме:

- п. 5 договору викласти в наступній редакції:  «ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 забов'язуються довічно утримувати ОСОБА_5 , для чого забов'язуються забезпечувати її трьохразовим харчуванням, щотижневим вологим та сухим прибиранням в кімнаті де вона мешкає, необхідним одягом та взуттям не рідше одного разу в три роки, щотижневим пранням постільної білизни, при необхідності – супроводом до лікарських та соціальних установ, забезпечення необхідних засобів особистої гігієни, необхідних ліків відповідно до письмових рекомендацій лікаря, побутовим доглядом та іншою необхідною побутової допомогою.

          У разі проживання ОСОБА_5 в іншому місці , а також  за письмовою згодою ОСОБА_5  у разі її проживання в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забов'язуються надавати їй  грошове матеріальне забезпечення взамін обов'язків забезпечувати її трьохразовим харчуванням, щотижневим вологим та сухим прибиранням в кімнаті де вона мешкає, необхідним одягом та взуттям не рідше одного разу в три роки, щотижневим пранням постільної білизни, при необхідності – супроводом до лікарських та соціальних установ, забезпечення необхідних засобів особистої гігієни, необхідних ліків відповідно до письмових рекомендацій лікаря, побутовим доглядом та іншою необхідною побутової допомогою у розмірі не меншим за 2/5 частки від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність».

-доповнити договір пунктом 5.1 , який викласти в наступній редакції:  «ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 зобов’язуються, зберегти в безкоштовному довічному користуванні ОСОБА_5 всю квартиру АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0364 га, розташовану за тією ж адресою, та виділити їй для особистого  проживання і користування житлову кімнату площею 8,8 кв. м.»

-доповнити договір пунктом 5.2, який викласти в наступній редакції: « у разі зміни місця проживання ОСОБА_5 на інше, крім АДРЕСА_1, ОСОБА_5 забов'язується попередити про це ОСОБА_2 та ОСОБА_3  не пізніше ніж за один тиждень».

- доповнити договір пунктом 5.3, який викласти в наступній редакції: «проживання інших осіб в АДРЕСА_1 можливе лише за обопільною згодою сторін, які уклали цей договір».

  У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд визначити обов'язки за договором довічного утримання шляхом збільшення розміру матеріального забезпечення за договором з трьох не обкладених податком мінімумів доході громадян в місяць до 934 гривні  щомісячного матеріального забезпечення.  Також просить конкретно визначити обов'язки за договором довічного утримання. Визначення калорійності отриманого харчування буде визначати сама ОСОБА_5 Кількість сезонного одягу також буде визначати сама ОСОБА_5  Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає, так як ОСОБА_5 за договором довічного утримання повинна отримувати і матеріальне забезпечення і догляд.  ОСОБА_5 сама вирішила проживати в іншому місці.

 Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали.  Додатково пояснили, що добровільно збільшили суму матеріального утримання ОСОБА_5, так як вона проживає в іншому місці. Зустрічний позов просили задовольнити.

 Представник відповідачів у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки, так як договором довічного утримання передбачено обов'язки по утриманню та матеріальна вартість такого утримання, а не обов'язки та матеріальне утримання.

   Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи судом фактично встановлено, що  1.09.1999 року поміж позивачкою  та відповідачами був укладений договір довічного утримання. Відповідно до пункту 5 договору довічного утримання ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 забов'язуються довічно повністю утримувати ОСОБА_5 ,   забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою та зберегти в її безкоштовному довічному користуванні всю вище вказану квартиру та земельну ділянку.  Відповідно до пункту 6 договору – Вартість матеріального забезпечення /харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги/ визначена сторона у розмірі трьох не обкладених податком мінімумів доходів громадян.

   Відповідно до ч. 2 ст. 749 ЦК України якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватись відповідно до засад справедливості та розумності.

   Згідно ст.  425  Цивільного кодексу УСРС від 18.07.1963 року, який був чинний на час укладання договору довічного утримання,  за  договором  довічного  утримання  одна  сторона,   що    є   непрацездатною особою за віком або станом  здоров'я  (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок  або частину його, взамін чого набувач  майна  зобов'язується  надавати  відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у  вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.  Статею 426 Цивільного кодексу УСРС від 18.07.1963 року передбачено, що В договорі довічного утримання повинна бути зазначена  оцінка відчужуваного будинку, що визначається за згодою сторін,  а  також види матеріального  забезпечення,  що  надаються  набувачем  майна відчужувачеві, та їх грошова оцінка, яка  визначається  за  згодою сторін.

        Таким чином, суд вважає, що договором довічного утримання від 1.09.1999 року поміж позивачкою  та відповідачами передбачені конкретні обов'язки матеріального забезпечення позивачки, а саме: забезпечення харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою та збереження в безкоштовному довічному користуванні квартиру та земельну ділянку.     Суд вважає, що конкретизування харчування за вимогами калорійності в даному випадку є не справедливим, так як позивач не вказує, яким саме чином буде визначатись отримання калорійного харчування позивачкою. Так само забезпечення сезонним одягом та взуттям не конкретизує умови , які визначені у договорі довічного утримання. Щодо збільшення розміру матеріального забезпечення, то такі вимоги не ґрунтуються на законі. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 749 ЦК України у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення може бути вирішено спір щодо визначення обов*язків. Позивачем не доведено, що саме виникла потреба у забезпеченні відчужувача іншими видами матеріального забезпечення.

     Розглядаючи позовні вимоги за зустрічним позовом , суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

     Сторони не оспорюють той факт, що виникла потреба у зміні умов договору, щодо розміру матеріального забезпечення.

      Відповідно до  ч. 2 ст. 651 ЦК Україні договір може буди змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  Згідно ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення  договору у відповідності з обставинами, які істотно змінились у разі якщо із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона договір може бути змінений за рішенням суду.

    Суд вважає істотними обставинами зміну місця проживання позивачки, так як договором довічного утримання від 1.09.1999 року передбачено, що у довічному безкоштовному користування ОСОБА_5 залишається квартира АДРЕСА_1., та відповідачі забов*язуються зберегти у довічному користуванні ОСОБА_5 вище вказану квартиру.

   Таким чином, суд вважає позовні вимоги про зміни договору довічного утримання в частині випадку окремого проживання відчужувача та набувача обґрунтованими.

  Керуючись ст. ст.  425, 426 ЦК УРСР (1963 р.), ст.. ст.. 651, 652, 744, 749 ЦК України, ст.. ст.. 3, 10, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 292 ЦПК України, суд-

                                                                      В И Р І Ш И В :  

     У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення обов'язків договору довічного утримання – відмовити у повному обсязі.

     Позовні вимоги ОСОБА_2  до ОСОБА_5  про зміну договору довічного утримання – задовольнити частково.

    Змінити договір довічного утримання, укладеного 01.09.1999 року між  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідченний державним нотаріусом  Першої Шахтарської нотаріальної контори :

 - п. 5 договору викласти в наступній редакції:  «ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 забов'язуються довічно утримувати ОСОБА_5 , для чого забов'язуються забезпечувати її трьохразовим харчуванням, дворазовим на тиждень вологим та сухим прибиранням в кімнаті де вона мешкає, необхідним одягом та взуттям не рідше одного разу в три роки, щотижневим пранням  білизни, при необхідності – супроводом до лікарських та соціальних установ, забезпечення необхідних засобів особистої гігієни, необхідних ліків відповідно до письмових рекомендацій лікаря, побутовим доглядом та іншою необхідною побутової допомогою.

          У разі проживання ОСОБА_5 в іншому місці , а також  за письмовою згодою ОСОБА_5  у разі її проживання в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забов'язуються надавати їй  грошове матеріальне забезпечення замість обов'язків забезпечувати її трьохразовим харчуванням, дворазовим на тиждень вологим та сухим прибиранням в кімнаті де вона мешкає, необхідним одягом та взуттям не рідше одного разу в три роки, щотижневим пранням постільної білизни, при необхідності – супроводом до лікарських та соціальних установ, забезпечення необхідних засобів особистої гігієни, необхідних ліків відповідно до письмових рекомендацій лікаря, побутовим доглядом та іншою необхідною побутової допомогою у розмірі не меншим за 2/5 частки від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України для осіб, що втратили працездатність»,

-доповнити договір пунктом 5.1 , який викласти в наступній редакції:  «У разі у разі зміни місця проживання ОСОБА_5 на інше, крім АДРЕСА_1, ОСОБА_5 забов'язується попередити про це ОСОБА_2 та ОСОБА_3  не пізніше ніж за один тиждень»

     У решті позовних вимог ОСОБА_2  до ОСОБА_5 – відмовити.

     Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір  у сумі 107 грн. 30 коп.

     Стягнути  з ОСОБА_5 на корист ОСОБА_2   судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.