Справа №  1-301/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Б. Г. Юзьвяк   

при секретарі          Свирида М.І.     

за участю  прокурора          Шарабар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1,  непрацюючого,   з середньою освітою, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

                       що обвинувачується  за  ч.2 ст.185; ч.1 ст.14, ч.2 ст.185 КК України,  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця та жителя АДРЕСА_2, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,  

                    що обвинувачується за ч.2 ст.185 КК України, та  

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уроженця та жителя АДРЕСА_3, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

          що обвинувачується за ч.1 ст.14, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2011 року, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, знаходячись в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, поряд з під’їздною дорогою до майданчика №2 радіолокаційного комплексу №2 регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» державного підприємства з обслуговування повітряного руху України, вирішили вчинити крадіжку чужого майна. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 таємно викрасти стальний трос захисного огородження вказаної під’їздної дороги, на що останній погодився.

У виконання свого наміру, 25 червня 2011 року, близько 18 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи таємно та за попередньою змовою, під’їхали на автомобілі марки ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 до під’їздної дороги вказаного підприємства, що знаходиться по вул.Липники,23 в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, де демонтували 120 метрів металевого стального троса захисного огородження під’їздної дороги, загальною балансовою вартістю 363 грн. 60 коп. і завантажили до багажного відділення автомобіля. Викрадене майно перевели до свого протиправного володіння, та розпорядились на свій розсуд.

02 липня 2011 року, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, вирішили повторно таємно викрасти майно з вказаної під’їздної дороги, про що досягли попередньої змови.

У виконання свого наміру, 02 липня 2011 року, близько 12 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи таємно та за попередньою змовою, під’їхали на автомобілі марки ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 до під’їздної дороги вказаного підприємства, що знаходиться по вул.Липники,23 в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, де демонтували три металеві опори захисного огородження під’їздної дороги, загальною балансовою вартістю 363 грн. 00 коп. і завантажили до багажного відділення автомобіля. Викрадене майно перевели до свого володіння, та розпорядились на свій розсуд.

05 липня 2011 року, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, вирішили повторно таємно викрасти майно з вказаної під’їздної дороги, про що досягли попередньої змови.

У виконання свого наміру, 05 липня 2011 року, близько 12 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи таємно та за попередньою змовою, під’їхали на автомобілі марки ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 до під’їздної дороги вказаного підприємства, що знаходиться по вул.Липники,23 в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, де демонтували три металеві опори захисного огородження під’їздної дороги, загальною балансовою вартістю 363 грн. 00 коп. і завантажили до багажного відділення автомобіля. Викрадене майно перевели до свого протиправного володіннян, та розпорядились на свій розсуд.

14 липня 2011 року, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, вирішили повторно таємно викрасти майно з вказаної під’їздної дороги, про що досягли попередньої змови.

У виконання свого наміру, 14 липня 2011 року, близько 12 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи таємно та за попередньою змовою, під’їхали на автомобілі марки ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 до під’їздної дороги вказаного підприємства, що знаходиться по вул.Липники,23 в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, де демонтували три металеві опори захисного огородження під’їздної дороги, загальною балансовою вартістю 363 грн. 00 коп., і завантажили до багажного відділення автомобіля. Викрадене майно перевели до свого протиправного автомобіля, та розпорядились на свій розсуд.

Окрім того 14 липня 2011 року, ОСОБА_1, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, та повідомив про свій намір ОСОБА_3, на що останній погодився.

У виконання свого наміру, 14 липня 2011 року, близько 16 години ОСОБА_1 та ОСОБА_3 діючи таємно та за попередньою змовою,  взявши з собою знаряддя вчинення злочину, під’їхали на автомобілі марки ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 до під’їздної дороги вказаного підприємства, що знаходиться по вул.Липники,23 в с.Іваниничі Дубенського району Рівненської області, де стали готуватись до демонтажу металеві опори захисного огородження під’їздної дороги. В ході підготування до вчинення злочину дії ОСОБА_1, та ОСОБА_3 були виявлені працівниками підприємства, а вказані особи затримані. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не довели злочину до кінця з причин, що не залежали з їх волі.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та дав слідуючі показання.

24 червня 2001 року він із своїм знайомим, ОСОБА_2 перебував на відпочинку в зоні під’їзної дороги до радіолокаційного комплексу. Там побачили, що є огородження, яке знаходиться без стороннього нагляду. Тому запропонував ОСОБА_2 вчинити крадіжку металевого троса цього огородження. На слідуючий день, 25.06.2011 року біля 18 години, автомобілем, що належить його батькові, ОСОБА_1 взявши ОСОБА_2 поїхав в с.Іваниничі до огородження. Там за допомогою гайкових ключів ослабили кріплення опор, та витягнули трос з опор і змотали його. Викрадений трос поклали в багажник автомобіля, та відвезли у пункт скупки металів в районі автовокзалу м.Дубно. За зданий металобрухт отримали 400 грн., які потратили на свої потреби. 02 липня 2011 року, вже ОСОБА_2 запропонував йому знову поїхати в с.Іваниничі, та викрасти кріплення огорожі. Біля 12 години, ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на автомобілі батька ОСОБА_1 поїхали в с.Іваничичі, де з допомогою лопати та лома демонтували три металеві опори до огородження шляхом їх підкопування. Завезений металобрухт завезли на пункт скупки металу, де здали за 510 грн. відповідно до ваги. Таким самим чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їздили в с.Іваниничі  та викради по три металеві опори до огорожі 5 та 14 липня 2011 року, які здавали на пункт скупки металолому. Крім того, 14 липня 2011 року після того, як він здав металобрухт з ОСОБА_2, ОСОБА_1, бачив, що біля огорожі залишилась одна опора кріплення огорожі, яка вже підкопана, але не поміщалась в багажник автомобіля. Здавши металобрухт, та завізши ОСОБА_2 додому, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, та запропонував йому викрасти цю опору. Біля 16 години  на автомобілі батька, вони поїхали до с. Іваниничі. З собою взяли інструмент. Коли приїхали та тільки розвернулись автомобілем, і готувались, щоб викрасти опору, були затримані працівниками підприємства. Цивільний позов визнає частково, згідний що має відшкодувати витрати за пошкодження дев’яти опор та 120 метрів тросу, але не за 39 опор, як пред’явлено йому в цивільному позові. Приймав міри до відшкодування шкоди, та зі згоди начальника підприємства відкупив 9 металевих труб на опори.

Підсудний  ОСОБА_2 винним себе у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та дав  показання, які повністю відповідають показанням підсудного ОСОБА_1 Цивільний позов визнав частково, та пояснив, що згідний відповідати за пошкодження   дев’яти опор та 120 метрів тросу, але не за 39 опор, як пред’явлено йому в цивільному позові.

Підсудний  ОСОБА_3 винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та дав слідуючі показання. 14 липня 2011 року біля 15 години йому зателефонував ОСОБА_1, та запропонував допомогти забрати одну опору огорожі з с.Іваниничі, просив  взяти з собою молот. Він розумів, що ця опора викрадена і не належить ОСОБА_1, але погодився з ним поїхати. Коли біля 16 години на автомобілі ОСОБА_1 вони приїхали на місце, туди відразу прихали працівники підприємства, та затримали їх на місці.

Представник цивільного позивача подав заяву про залишення цивільного позову без розгляду.

Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудних, та документів, що характеризують  особу підсудних. При цьому суд переконався, що підсудні не заперечують проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності їх позиції немає. Їм роз’яснено про неможливість оскарження цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовір-ності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочини мали місце, скоїли їх підсудні, а їх дії вірно кваліфіковано:

ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, та за ч.1 ст.14 , ч.2 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, та  готування до  таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_2 за ч. 2 ст.185 КК України ч.2 ст.185 КК України,  як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_3 за  ч.1 ст.14 , ч.2 185 КК України, як готування до  таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні  міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання  – щире розкаяння у скоєних злочинах  та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Суд враховує особи підсудних,  які за місцем проживання  характеризуються з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності не притягувались.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства.   

              На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.323,324    України, суд,   

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним за ч.2 ст.185, ч.1 ст.14, ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.185 КК України – позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

за  ч.1 ст.14, ч.2 ст.185 КК України - позбавлення волі строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання – позбавлення волі строком  2 (два) роки 6 (шість) місяців.          

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 з’являтися для реєстрації  в кримінально виконавчу інспекцію за місцем проживання, та повідомляти  кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.185 і призначити покарання позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням та  встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2  з’являтися для реєстрації  в кримінально виконавчу інспекцію за місцем проживання та повідомляти  кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_3  визнати винним  ч.1 ст.14, ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання  – позбавлення волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_3  з’являтися для реєстрації  в кримінально виконавчу інспекцію за місцем проживання, та повідомляти  кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід для всіх засуджених залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по – 250 грн.,  та автомобіль ВАЗ н.з.НОМЕР_1 залишити в користуванні  ОСОБА_6, лопату, лом, гайковий ключ, джинси, кросівки, шорти та мобільний телефон – залишити в користуванні власників.

Трос стальний, шість половинок стовпчиків, що зберігаються в Дубенському МВ УМВС України в Рівненській області - знищити.

Кувалду, передану на зберігання ОСОБА_7, залишити в його користуванні.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,  а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку через Дубенський міськрайонний суд.

                      Суддя :