Справа №22-4761/2006р.                                                                    Головуючий у 1 інстанції Андреєв Е.О.

Доповідач суддя Мартинова К.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в

складі:        головуючого судді Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В.,

при секретарі Карповій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому вказав, що 10.09.2004 р. він домовився з відповідачкою про придбання у неї за договором купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 за 2500 доларів США, після чого в той же день він переїхав жити із сім"єю до будинку.

15.10.2004 р. в рахунок розрахунку за придбання вказаного житлового будинку він сплатив ОСОБА_1 500 доларів США, про що остання видала йому розписку. Залишок оговореної суми за домовленістю він повинен їй був сплатити при оформленні договору у нотаріуса. За час проживання у будинку, позивач зробив у ньому ремонт, вивіз сміття з подвір"я і присадибної ділянки, почав обробляти огород. Проте, ОСОБА_1 в даний час відмовилася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажі, заявивши йому про те, що не бажає продавати будинок, шукає інших покупців. Посилаючись на те, що він виконав всі умови договору з відповідачкою, а остання ухиляється від його нотаріального посвідчення, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дійсною угоди купівлі продажу будинку та визнання за ним права власності на будинок з надвірними спорудами.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, вказавши, що дійсно у вересні 2004 року вони домовилися з позивачем про купівлю у неї вище вказаного будинку не за 2500 доларів США, як вказав ОСОБА_2, а за 4000 доларів США. Після цього останній переїхав жити до будинку. В жовтні 2004 р. позивач сплатив їй 500 доларів США, після чого вони домовилися, що залишок суми він сплатить їй на протязі півроку та оплатить її витрати, пов"язані з оформленням у БТІ необхідних документів на будинок. Але, коли вона виготовила документи, позивач зник, а коли повернувся навесні 2006 року, відмовився сплатити їй залишок оговореної суми та за виготовлення документів. Тому вона почала шукати інших покупців і повідомила позивача про те, щоб він звільнив будинок.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений. Суд визнав договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним. Визнав за ОСОБА_2 право власності на вказаний житловий будинок з надвірними спорудами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу спірної будівлі, позивач сплатив відповідачці за нього частину визначеної суми, що підтверджується письмовими доказами та поясненнями свідків.

Проте погодитись з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп. З, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право спадщину за законом /а.с. 16/.

Сторонами також не заперечується, що в 2004 році вони домовились про продаж вказаного житлового будинку і в рахунок цього ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 500 доларів США, що підтверджується розпискою /а.с. 8/. Решту вартості житлового будинку ОСОБА_2 не передав ОСОБА_1, тому вона не оформила з ним у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу будинку.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в письмовій формі не укладався, нотаріально не посвідчувався. Згідно вимог ч. З ст. 206 ЦК України правочин на виконання договору, укладеного в письмовій формі, може за домовленістю сторін вчинятись усно, якщо це не супечерить договору або закону. Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В зв"язку з відсутністю письмового договору купівлі-продажу житлового будинку між сторонами, з відсутністю письмових доказів того, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору в тому числі і відносно ціни та не доведеністю позивачем свого позову, що є його обов"язком за ст. 10 ЦПК України, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 304,307, пп. З, 4 ст. 309, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку

протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.