Справа №  2-а-2046/11

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2011 року                                                                               м. Рогатин

Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Болюк І.І. розглянувши  в порядку скороченого провадження  в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про визнання дій суб’єкта владних  повноважень  протиправними та зобов’язання вчинити дії,

                                                                 в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі в якому просив  зобов’язати відповідача перерахувати та виплачувати раніше призначену йому додаткову пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01 червня 2011 року по 20 червня 2011 року виходячи із розміру мінімальної  пенсії за віком, виплату яких  передбачено ст. 51 Закону України в редакції закону від 09.07.2007 року «Про статус та соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім  того, статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяння його здоров`ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законом. Однак відповідач  визначив розмір зазначених пенсій  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03 січня 2002 року №1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних  пенсій та додаткових пенсій за  шкоду,  заподіяну  особам, віднесеним до 2 категорії, відповідно 19,91 гривні.

З  01 червня 2007  року  по  даний  час відповідач  нараховував та  виплатив йому пенсію відповідно до вимог статей 50,54 Закону №796-12 із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких  законодавчих  актів Україні від 28.12.2007 року (далі Закон №107-17). Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008  року (№10-рп/2008) зміни, внесені підпунктами12,15 пункту 28 розділу другого Закону №107-17 щодо  внесення змін до  статей 50,54 Закону №796-12, визнано такими, що не  відповідають Конституції України.

          Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечення проти позову суду не надав.

          Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд  встановив такі факти та  відповідні  їм  правовідносини.

         Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати  працездатності, втрати  годувальника,  безробіття  з  незалежних від  них обставин, а  також  у  старості та  в  інших  випадках, передбачених  законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього  життя і  здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого  населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС, та має другу категорію, що підтверджується копією посвідчення серії  НОМЕР_1 від 11.01.1993 року.

В силу ст.49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії  2, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно зі ст. 51 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року) особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.   

          Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.     

          Таким чином вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»втратила чинність з 22 травня 2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, з 22 травня 2008 року позивач мав право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Судом встановлено, що відповідачем з 1 січня 2008 року розрахунок позивачу додаткової пенсії проводився у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», - в розмірі 15 %  від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадився розрахунок  додаткових пенсій, передбачених  Законом про «чорнобильців».

           Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

           Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу повинні застосовуватись  норми ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо розмірів виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме - 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

           Тому відповідач повинен був нараховувати та здійснювати позивачу виплату пенсій у вищевказаних розмірах.

           Що стосується обчислення додаткової пенсії, то відповідно до статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.

           Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

           Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Так,  розмір пенсії позивачу необхідно визначати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010-2011 роки.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії як інваліду другої групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 01 червня 2011 року по 20 червня 2011 року відповідно до  чинного  законодавства України.

На підставі ст.ст.19,46,152 Конституції України,  ст.ст.49,51, 67 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-12 «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.2-3,6,8-11,86, 94, 158-163,183-2, 256  КАС України, суд,

                                                                  п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю с. Нижня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області, додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як особі, віднесеній до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі нараховувати та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю с. Нижня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області, додаткову пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як особі, віднесеній до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01 червня 2011 року по 20 червня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачених частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-12  з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»№1058-ІУ та виплачених  сум.

Постанову звернути до негайного виконання.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

              Суддя:                                                                                                        Болюк І.І.