Справа №  2-1426/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді          Юзьвяк  Б.Г.

при секретарі           Свирида М.І.     

за участю адвоката                                  ОСОБА_1 (представник позивача)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3       

про визнання права власності на спадкове майно   

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування позову позивач посилається на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4. Відповідачка по справі є його дружиною, а для позивачки матір'ю. За свого життя батько склав заповіт, яким все своє майно заповідав позивачці. У спадкові права позивачка вступила вчасно, подавши у встановлений строк заяву до нотаріальної контори. В подальшому отримала свідоцтво про право на спадщину на будинок, в якому проживав батько. При оформлені документів на земельну ділянку з'ясувалося, що земельна ділянка розміром 0,06 га, на якій розташований будинок належить бабі позивачки - ОСОБА_5 на підставі державного акта від 29 грудня 1997 року. Відповідно до цього акта за бабою рахується земельна ділянка площею 0,06 га.

Вказану земельну ділянку баба подарувала 11 червня 2010 року батькові позивачки, на що вказує договір дарування. Але після отримання в дар земельної ділянки батько прожив недовго і не встиг зареєструвати її у відділі держкомзему. З наведених підстав позивачка не змогла у нотаріальному порядку оформити спадкові права на земельну ділянку.

Представник позивача  в  судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове  засідання не з'явилася, подавши заяву про слухання справи у її відсутність та визнання позову.

Вислухавши пояснення  представника позивача,  ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Копія свідоцтва  про смерть підтверджує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.  (а.с.3.)

Копія свідоцтва про народження вказує на те, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2, а копія свідоцтва про шлюб, що ОСОБА_2 після укладення шлюбу, взяла прізвище ОСОБА_2. (а.с.4,5.)

Копія заповіту вказує на те, що ОСОБА_4 усе своє майно заповідав своїй дочці, ОСОБА_2. (а.с.7.)

Згідно державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_5 належить на праві приватної власності земельна ділянка розміром 0,06 га., що розташована по АДРЕСА_1. (а.с.9.)

ОСОБА_5 11.06.2010 року подарувала вказану земельну ділянку своєму синові, ОСОБА_4, на що вказує копія договору дарування. (а.с.8.)

Отже по смерті спадкодавця, позивачка  є спадкоємцем за заповітом і має підстави для визнання права власності на це майно.

За змістом ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Керуючись ст.10,60,212,  ЦПК України, суд

Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_2    право  на спадщину за заповітом по  смерті  батька, ОСОБА_4 та  право  власності на земельну ділянку загальною площею 0,06 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і призначена для обслуговування житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд  з поданням в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: