АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

вул.       Коцюбинського,       буд.       №  4  ,       Луганськ,       91016

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

справа   22ц-24і0\0б                           суддя   у    1    інст.    Москаленко    Е.О.

категорія_______________________________ суддя-доповідач   Яресько   А.В.

2006 року, серпня місяця, 29-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В.,

суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А.

при секретарі Тихоновій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 20 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника,

встановила:

У серпні 2005 року позивачка звернулася до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника у якому просила стягнути недоплачену їй одноразову допомогу у розмірі п'ятирічного заробітку на родину у розмірі 28644 гривні 60 копійок, недоплачену їй одноразову допомогу у розмірі річного заробітку у сумі 2432 гривні 44 копійки та зобов'язати відповідача сплачувати їй щомісячно страхову виплату з урахуванням пенсії її померлого чоловіка у сумі 746 гривень 75 копійок з подальшим корегуванням.

Рішенням Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 20 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, було стягнуто як недоплачену одноразову допомогу у розмірі п'ятирічного заробітку у сумі 28644 гривні 60 копійок, як недоплачену одноразову допомогу у розмірі річного заробітку у сумі 5728 гривень 92 копійки, недоплачені суми щомісячних страхових виплат у сумі 2432 гривні 44 копійки, зобов'язано відповідача сплачувати щомісячно страхову виплату з урахуванням пенсії померлого чоловіка позивачки у сумі 477 гривень 41 копійку з подальшим корегуванням.

У апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. У  судовому засіданні представник апелянта доводи апеляції підтримав, просив скаргу задовольнити а рішення суду скасувати.

Представник позивачки у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив її відхилити за безпідставністю.

Колегія суддів, вислухавши доповідь, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги та необхідність скасування рішення суду першої інстанції і постановлення по справі нового рішення, виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено що позивачка перебувала у шлюбі та жила однією родиною із ОСОБА_2, що помер внаслідок професійного захворювання і що нею було отримані передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати, при цьому при їх розрахунку не було враховано пенсію за віком, яку отримував її чоловік на день свої смерті.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції, судячи з тексту рішення, виходив з того, що у пункті 9 частини 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року є пряма вказівка на прийняття для розрахунку страхових виплат пенсії постраждалого, незалежно, на думку суду першої інстанції від підстав її призначення. Проте, з зазначеним висновком суду не можна погодитися, адже з матеріалів, що наявні у матеріалах справи, вбачається те, що чоловік позивачки на день своєї смерті отримував пенсію за віком, а не по інвалідності, тобто пенсію, що не призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та, відповідно, не пов'язана із страховими випадками - а отже не може та не повинна враховуватися при визначенні розміру страхових виплат, з огляду на сутність виниклих правовідносин та сферу дії зазначеного Закону.

Судом першої інстанції при розгляді справи також було порушено вимоги і процесуального законодавства, адже при винесенні рішення по справі він вийшов за межі позовних вимог, що містилися у позовній заяві, зобов'язавши відповідача до щомісячної сплати більшої суми ніж це було вказано у позові - у матеріалах справи відсутнє належне оформлення збільшення розміру позовних вимог.

Невірне застосування судом першої інстанції положень матеріального права та процесуального законодавства потягло за собою винесення незаконного рішення по справі. Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

З огляду на вірно встановлені по справі правовідносини та встановлені невірне застосування судом першої інстанції положень матеріального права задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки розрахуної страхових виплат щодо неї відповідачем було проведено вірно, а передбачен законом підстави для додаткових стягнень чи перерахунку відсутні, адже пенсія з; віком не підлягає обрахунку при визначенні розміру відшкодування шкоди - яі така, що жодним чином не пов'язана із зазначеними у Законі страховимі випадками.

Приймаючи до уваги викладене вище та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, ст. 309, 316 ЦПК України, суд

вирішив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціальногс страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити.

Рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 20 червня 200е року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника скасувати та постановити по зазначеній справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі через їх необґрунтованість.

Рішення суду набирає законної сили негайно з моменту його оголошення проте його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційно інстанції: Верховного Суду України,