_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

вул.       Коцюбинського,       буд.       №4,       Луганськ,       91016

справа    22ц-2261\06                                    головуючий    1    інст.    Островська    О.П.

категорія                                                                                           суддя-доповідачЯреськоА.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року, серпня місяця, 08-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В.,

суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А.,

при секретарі Тихоновій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 22 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Луганськвода», товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу місцевого суду, як постановлену із порушеннями процесуального законодавства, якою було заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» здійснювати припинення постачання електроенергії до будь-яких об'єктів водопостачання та водовідведення обласного комунального підприємства «Луганськвода». У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ЛЕО» підтримав вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду просив скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Статею 151 ЦПК України передбачено те, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, при цьому у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вказано вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; повинні бути вказані інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов, відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. При цьому, частиною 3 цієї ж статті передбачено і те, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали порушив вищевказані вимоги законодавства та забезпечив позов шляхом накладення заборони одному з відповідачів вчиняти певні дії без огляду на зміст, характер позовних вимог та сутність правовідносин, що мають місце між сторонами, незаконно втрутившись таким чином у господарські правовідносини міжі двома суб'єктами господарювання. Крім цього припущено і інші порушення процесуального законодавства, ухвала не є належним чином мотивована, у її тексті не роз'яснено особливості оскарження ухвал суду першої інстанції щодо прийняття заходів забезпечення позову, що передбачені частиною 4 статті 154 ЦПК України. Судом першої інстанції не враховано і встановлені вже законодавчо положення матеріального права, а саме те, що статтею 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-111 передбачено принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання, зокрема принцип заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що відповідно до п. З ч. 1 ст. 312 ЦПК ухвалу суду слід скасувати як необгрунтовану та винесену із порушенням встановленого процесуального порядку вирішення питань щодо забезпечення позову та слід постановити по справі нову ухвалу, якою, з огляду на зміст, характер позовних вимог Ковальова та сутність правовідносин між ним та відповідачами, урегульованість порушеного питання законодавчими актами, відмовити у застосуванні заходів щодо забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 22 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Луганськвода», товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди скасувати та постановити нову ухвалу, якою у: задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.