У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду  від 16 травня 2007 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого, засуджено за ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, крім житла.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо яких судові рішення у касаційному порядку не оскаржуються.

         Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 серпня 2007 року вирок залишено без зміни.

Літвін засуджений за те, що 4 травня 2006 року вчинив пособництво у таємному викраденні чужого майна повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поєднане з проникненням у складське приміщення по вул.Кирпоноса, 7 у м.Хмельницькому, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 257660 грн.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  просить скасувати судові рішення щодо нього та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність досудового і судового слідства, порушення права на захист, застосування незаконних методів ведення слідства, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочині та його особі.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні  злочину, за який його засуджено, за обставин, викладених у вироку,  ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Зокрема, його винність у пособництві вчинення крадіжки підтверджується показаннями засуджених по цій же справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які повідомили, що вчинили викрадення саме за вказівкою ОСОБА_1, який повідомив про місце знаходження грошей, вказав, який інструмент знадобиться для проникнення у склад, а після крадіжки половину викраденого було передано ОСОБА_1; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколами огляду та вилучення з гаражу ОСОБА_3 та за місцем проживання ОСОБА_2 злитків золота та моторолера “Вега Дефіант”, сукупністю інших доказів.

Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі доказаи і дав їм правильну юридичну оцінку.

Покарання ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, конкретних обставин справи. Підстав для його пом'якшення не вбачається.

Посилання засудженого на порушення його права на захист на досудовому слідстві є безпідставними. З матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 були роз'яснені його процесуальні права і оскільки він бажав мати захисника, то до участі у справі була допущена адвокат  ОСОБА_7, з якою уклала договір сестра засудженого ОСОБА_9. В подальшому інтереси ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_8.

Доводи засудженого про застосування психічного та фізичного тиску щодо нього з боку працівників міліції не знайшли свого підтвердження. Як видно з матеріалів кримінальної справи будь-яких скарг та заяв від ОСОБА_1 з цього приводу не надходило і в судовому засіданні він також про це не заявляв.

Колегія суддів перевірила доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист в апеляційному суді та визнала їх непереконливими. Так, з матеріалів кримінальної справи убачається, що він не заявляв клопотання про його виклик у судове засідання для участі у розгляді справи в апеляційному порядку. Фіксування процесу технічними засобами не відбувалося, оскільки в апеляційному суді не проводилося судове слідство. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що кримінальна справа розглядалася, крім інших апеляцій, також за апеляцією захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1, клопотання захисника або засудженого про перенесення слухання справи у зв'язку з неможливістю адвоката бути присутнім у судовому засіданні у справі немає, а участь захисника у розгляді справи в апеляційному суді не є обов'язковою.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування або зміну судових рішень щодо ОСОБА_1 не виявлено.

         Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1

С у д д і :   

Кравченко К.Т.            Шевченко Т.В.                Кузьменко О.Т.