21.03.2012 Справа № 1-276/12
Справа N 1-276/2012 рік
П О С Т А Н О В А
20 березня 2012 року Оболонський районний суд м.Києва
у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.
при секретарі - Сагей Л.І.
за участю прокурорів - Будник О.М.
- Сімонова Я.Г.
за участю захисників - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
за участю потерпілої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого –АДРЕСА_2, проживаючого –АДРЕСА_1, судимого:
- 07.06.2011 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за ст.185 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на один рік;
- 08.11.2011 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на два роки
у вчиненні злочину, передбаченого за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України,
У С Т А Н О В И В:
Органами досудового слідства пред’явлено обвинувачення ОСОБА_5 у тому, що він 29.11.2011 року близько 18.45год., знаходячись у маршрутному таксі № 180, що рухалось по маршруту руху через Оболонський район міста Києва, а саме по вул.Г.Сталінграду, маючи умисел на повторне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, реалізуючи свої злочинні наміри, повторно викрав з сумки потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон моделі «Нокіа Х3-02», вартістю 1500 грн., зі стартовим пакетом абонента «Лайф»за номером НОМЕР_1, вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились грошові кошти в розмірі 10 грн. для здійснення телефонних розмов, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий громадянами в маршрутному таксі. Злочинними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1535 грн.
Постановою слідчого від 18.01.2012 року (а.с.6-7) з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України виділені в окреме провадження матеріали щодо невстановленої слідством особи, яка разом з ОСОБА_5 намагалась вчинити крадіжку у потерпілої ОСОБА_4
У судовому засідання, до закінчення судового слідства, прокурор заявив клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, посилаючись на те, що на досудовому слідстві були допущені такі неправильність та неповнота, які не можуть бути усунути в судовому засіданні, а саме формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_5, викладене таким, що не відповідає наявній у справі кваліфікації, не вказані кваліфікуючи ознаки «повторно»та «за попередньою змовою групою осіб», що потребує проведення додаткових слідчих дій, направлених на встановлення особи, за попередньою змовою з якою було вчинено злочин. Крім того, необхідно перевірити обставини вчинення злочину групою осіб шляхом проведення додаткових допитів підсудного, потерпілої та свідків, які змінили свої показання у суді. Також, прокурор просить при вирішенні питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування змінити підсудному ОСОБА_5 запобіжній захід з взяття під варту на підписку про невиїзд..
Суд, вислухав думки потерпілої, захисників, підсудного, які підтримали прокурора, вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню за нижчевикладеними обставинами.
Згідно ст.281 КПК України підставами для повернення справи на додаткове розслідування є неповнота або неправильність досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
У відповідності до ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви
злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Згідно ст.22 КПК України на прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання покладено обов’язок вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Всупереч зазначеним вимогам закону під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі не були досліджені або досліджені поверхово та однобічно обставини, які мають суттєва значення для правильного вирішення справи, а також допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу, встановити по ньому істину та постановити по справі законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
При цьому зазначені неповнота та неправильність досудового слідства не тільки не можуть бути поповнені та усунуті в судовому засіданні, але як безумовні підстави тягнуть за собою скасування ухвалених по справі судових рішень.
Як убачається з обвинувального висновку та постанови про притягнення як обвинуваченого, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України як умисні дії, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі останнього.
При цьому, фактичні обставини пред’явленого обвинувачення ОСОБА_5 не відповідають кваліфікації його дій, оскільки органами досудового слідства не вказані такі кваліфікуючи ознаки як «вчинена повторно» та «вчинена за попередньою змовою групою осіб».
Відповідно до положень ст.ст.43, 132, 142 КПК України, обвинувачення має бути логічним і конкретним, оскільки обвинувачений вправі знати в чому його обвинувачують і захищатись від пред’явленого обвинувачення.
В порушення зазначених норм кримінально-процесуального закону, слідчий виклав обставини обвинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_5 такими, що не відповідають один одному, чим позбавив останнього права захищатися від зрозумілого обвинувачення.
Неконкретність обвинувачення є істотним порушенням чинного законодавства, яке перешкоджає судовому розгляду справи, та є порушенням права на захист, що у подальшому, в силу ст.ст.367, 370 КПК України, тягне за собою скасування судового рішення.
Згідно ст.277 КПК України під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.ст.15 ч.2, 85 ч.2 КК України підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Крім того, у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 не визнав своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, а потерпіла ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дали суду показання, які суперечать показанням, викладеним в протоколах їх допитів на досудовому слідстві.
Для встановлення об'єктивної істини в справі, при проведенні додаткового розслідування, необхідно провести наступні слідчо-оперативні дії:
- встановити особу, за попередньою змовою з якою, відповідно до версії досудового слідства, ОСОБА_5 вчинив злочин, та допитати її з приводу обставин справи;
- усунути істотні суперечності між показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які вони давали на суді і під час досудового слідства, шляхом їх додаткового допиту та проведення очних ставок.
Після проведення додаткового розслідування, на якому необхідно усунути зазначені вище істотні порушення кримінально-процесуального закону, однобічність, неповноту досудового слідства шляхом проведення певних слідчих дій, необхідно вирішити питання про винуватість учасників подій та визначитися з правильною кваліфікацією їх дій.
Згідно ст.274 КПК України, під час розгляду справи суд, за наявності до того підстав, може змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд вважає за можливе змінити підсудному ОСОБА_5 запобіжній захід з взяття під варту на підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст.148, 1491, 150, 151, 165, 1651, 273, 274, 277, 281, 347 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України повернути прокурору Оболонського району міста Києва на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_5, до набрання постановою законної сили, змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання за адресою –АДРЕСА_1, звільнивши його з під варти з зали суду.
Покласти на ОСОБА_5 обов’язки, передбачені ст.1491 ч.1 п.п.1, 2, 3 КПК України, а саме:
- з'являтися на виклик досудового слідства, прокурора та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа про зміну свого місця проживання.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя І.Ю.Мамонтова