АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМБНБМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Коротких О.А.
суддів Шилової Т.С., Шроля В.Р.
за участю:
прокурора Косяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляцією прокурора м. Біла Церква на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2005 року про відмову в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше судимого , -
ВСТАНОВИЛА:
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, 17.07.2006 р. близько 17 години за адресою АДРЕСА_1 незаконно збув особливо небезпечні наркотичні засоби - опій ОСОБА_2 за 30 грн.
Крім того, 24.07.2006р. близько 9 год. 30 хвилин ОСОБА_1 знову за вказаною адресою збув ОСОБА_2 наркотичний засіб - опій за 30 грн.
26.07.2006 року старшим слідчим СВ Білоцерківського МВС порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України.
15.08.2006 року відносно ОСОБА_1 обрана міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
18.08. 2006 року ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
21.09.2006 р. старший слідчий СВ Білоцерківського МВВС Коннова Н.І. звернулась до суду з поданням, погодженим з
Справа № I0-133/2006р. Головуючий в 1-й інстанції: Верещак A.M.
Категорія: постанова про відмову Доповідач Шипова Т.С.
взяття під варту
прокурором м. Біла Церква про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_1.
Розглянувши подання, суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області постановою від 25 вересня 2005 року відмовив в його задоволенні. Цією ж постановою наданий дозвіл на затримання та доставку в суд під вартою ОСОБА_1 Обґрунтовуючи своє рішення суддя послався на те, що подання передчасне і задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не доставлений, його допит являється неможливим, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про обрання відносно останнього міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На вказану постанову суду прокурором подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати. На обґрунтування свого прохання прокурор посилається на те, що суддею порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, оскільки при наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, передбачених ст. 148 і ч. 1 ст. 155 КПК без участі обвинуваченого ОСОБА_1, суддя не вправі був відмовити у задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Крім того, в постанові суду невірно вказана дата розгляду подання ( 2005 р.)
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив постанову скасувати, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 165-2 КПК України, якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою.
У відповідності з п. 8 Постанови Пленуму верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства,, у разі, коли в поданні порушується питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, і ця особа до суду не з'явилась або орган дізнання, слідчий не змогли її туди доставити, суддя відповідно до ч. 4 ст. 165-2 КК України вправі розглянути подання за правилами, встановленими ч. 5 ст. 165-2 КПК ( за винятком допиту підозрюваного, обвинуваченого) і мотивованою постановою дати дозвіл на затримання зазначеної особи й доставку в суд під вартою. Таке затримання можливе лише за наявності передбачених ст. 148 і ч. 1 ст. 155 КПК підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Після затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставки його в суд подання розглядається ще раз.
Таким чином, закон передбачає спеціальну процедуру вирішення питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, а саме встановивши, що з якихось причин особу необхідно затримати до розгляду подання, суддя спочатку вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку їх в суд під вартою. Перед винесенням такої постанови суддя з'ясовує, чи є обвинувачення або підозра у вчинення особою злочину обґрунтованим і чи є потреба в обрання щодо них запобіжного заходу, а якщо місце перебування обвинуваченого не встановлено, переконатись, що слідчий оголосив його розшук. Ці питання повинні знайти своє відображення в постанові.
Після доставки підозрюваного, обвинуваченого до суду подання розглядається повторно з додержанням передбачених ч. 5 ст. 165-2 КПК України правил.
Суддя при розгляді подання не виконав вимоги ст. 165-2 і фактично прийняв рішення по його суті, крім того неправильно вказав дату винесення постанови.
У зв'язку з викладеним постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню, а подання направленню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області;-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора м. Біла Церква задовольнити.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2005 року про відмову у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 скасувати.
Подання повернути на новий судовий розгляд у той же суд.