Справа №  2-а-2143/11

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року                                                                               м. Рогатин

Рогатинський  районний  суд  Івано-Франківської  області у складі

головуючого - судді                      Болюк І.І.

            з участю    секретаря                    Мартиновської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Помонятівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Помонятівської сільської ради від 31.07.2008 року.

-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до Помонятівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Помонятівської сільської ради від 31липня 2008 року.

Позивач в судове засідання,яке було призначене на 26.10.2011 року та 08.11.2011року  не зявився, та не подав суду заяву про причини своєї неявки.Однак на судове засідання, яке було призначене на 03.08.2011р.та 07.10.2011 року подав письмову заяву в якій справу просив слухати у його відсутності,позов підтримує в повному обсязі.Як вбачається з позовної заяви,рішенням Помонятівської сільської ради від 31.07.2008 року №132 йому відмовлено у передачі земельних ділянок в урочищах »Рудка»- 0,16га та «Рівне»-0,30га у приватну власність у звязку з тим,що дані землі були надані в тимчасове користування з подальшим вилученням і земельні ділянки в даних урочища розпайовані та розподілені між власниками земельних часток паїв.Дане рішення вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню,оскільки сесією Помонятівської сільської ради третього скликання від 06.04.2000 року»Про розгляд заяв громадян с.Помонята «про надання земельних ділянок у приватну власність частково із своїх часток(паїв) прийнято рішення про надання йому у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства частково із своєї земельної частки (паю) в урочищі »Рівне»-0,30 га і «Рудка»- 0,16 га. Вважає,що розпаювання та розподілення між пайовиками земельних ділянок в даних урочищах,наданих йому у привтну власність можливе лише після їх вилучення(викупу) в порядку передбаченому Земельним кодексом. Згоди  відповідачу на вилучення він недавав,а тому вважає,що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення  № 132 від 31.07.2008 року  Про передачу у приватну власність земельних ділянок в даних урочищах та  про відмову у передачі йому даних земельних ділянок у приватну власність,а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Помонятівської сільської ради «Про передачу у приватну власність земельних ділянок в урочищах «Рівне»-0,30 га та «Рудка»-0,16 га від 31.07.2008 року.          

          Представник Помонятівської  сільської ради,в судовому засіданні,яке було призначено на 07.10.2011 року позову не визнала і пояснила, що згідно рішення дванадцятої сесії  Помонятівської сільської ради відповідачу було надано частково із земельних часток паїв земельні ділянки в урочищах «Рівне»-0,30 га та «Рудка»-0,16га для ведення розширеного особистого підсобного господарства для тимчасового користування.Технічної документації на дані земельні ділянки ним виготовлено не було.А тому,йому було відмовлено в передачі у приватну власність даних земельних ділянок,оскільки відповідно до ст.33 Закону України »Про місцеве самоврядування в Україні»вони були вилучені для розпаювання та розподілення між власниками земельних часток паїв.Окрім того, відповідачем виготовлено державні акти на земельні ділянки,які знаходяться в урочищі »Жолоби»,як члену спілки власників селянського господарства «Помонята» з земель колективної власності. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши доводи відповідача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності,  встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З архівного витягу від 10.08.2010 року,  протоколу дванадцятої сесії Помонятівської сільської ради третього скликання від 06 квітня 2000 року,та згідно списку №2 громадян с.Помонята,які користуються земельними ділянками на урочище «Рівне»ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,30 га та в урочищі »Рудка»-0,16 га.(а.с33)

Відповідно до рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) від 09 грудня 2005 року «Про вилучення земельних ділянок які надані частково із земельних часток паїв для ведення розширеного особистого підсобного господарства»вилучено земельні ділянки,які надані частково із земельних часток паїв для ведення розширеного особистого підсобного господарства в урочищі »Рівне»в 44 чоловік площею 14.55га,в урочищі «Рудка»в 106 чоловік пл.16.03 га. та створено комісію для проведення розрахунку розміру та вартості земельної частки  (паю) та розпочато поділ паїв згідно погосподарської книги( а.с.34,35,40)

Відповідно до Рішення Помонятівської сільської ради від 31липня 2008 року №132,про передачу у приватну власність земельних ділянок в урочищах «Ріне»та «Рудка»,землі в цих урочищах було розпайовано та розподілено між власниками земельних часток паїв.(а.с.6).

Відповідно до Розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації,Івано-Франківської області №133 від 27.06.2006 року,передано у власність громадян земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Помонятівської сільської ради,в розмірі середньої земельної частки(паю),згідно розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 26.06.2006 року № 122,відповідно до схеми розподілу земельних ділянок колективної власності селянської спілки »Помонята»,Помонятівської сільської ради,які знаходяться за межами населеного пункту.(а.с.55)

Відповідно до протоколу погодження меж земельних ділянок часток (паїв) при виділенні їх в натурі із земель колективної власності спілки власників селянських господарств »Помонята»Помонятської сільської  ради Рогатинського району,від 01 березня 2006 року,ОСОБА_1,як членом спілки власників даного селянського господарства було погоджено межі земельних ділянок в урочищі »Жолоби».А саме земельні ділянки площею 0,3818 га державний акт серія ЯД № 857156 та площею 0,3841га державний акт серія ЯД 857224,які було видано 27травня 2008 року та власником яких він на даний час являється(а.с66, 70а)

          Гарантоване у статті 14 Конституцї України право власності на землю може набуватися і реалізовуватися громадянами виключно відповідно до закону.

За ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

          Статтею 119 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, які відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них права на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування. Передача земельної ділянки у власність або користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому земельним кодексом.

          Зі змісту вказаної статті вбачається, що сама по собі наявність строку  набувальної давності не є єдиною та безпосередньою підставою для виникнення в особи права власності або права користування земельною ділянкою. Вона є лише умовою для застосування інших способів встановлення цих прав. Набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з вказаною статтею є лише підставою для звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. При цьому, земельна ділянка, яка вже була передана у власність одній особі на підставі рішення відповідного органу, не може бути передана у власність іншій особі  лише в силу права, яке виникло у неї в зв’язку з набувальною давністю.

          Відповідно підпункту «б» пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2 згідно з положенням статті 119 ЗК передача громадянину у власність або в користування земельної ділянки, якою він добросовісно, відкрито і безперервно користується протягом 15 років за відсутності документів про право на цю земельну ділянку, здійснюється в порядку, встановленому ЗК. Зворотної дії в часі ця норма немає. Тобто норма ст.119 ЗК України щодо набуття власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 01 січня 2017 року відповідно до п.1 розділу ІХ «Прикінцеві положення»ЗК України.

          Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Тобто, це єдиний документ, який посвідчує вищезазначене право. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку. Право приватної власності є непорушним.

          У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених вище обставин і доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на доказах, досліджених і перевірених у судовому засіданні які були надані представником відповідача,як належні докази,  на  обґрунтування доводів щодо правомірності відмови.

          На підставі ст.14 Конституції України,  ст.373 Цивільного кодексу України, ст.ст. 119, 120, 152, 158  Земельного кодексу України,  керуючись ч.3 ст.2; ст.ст.158-163 КАСу України, суд,-

                                                            постановив:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до  Помонятівської сільської ради про скасування рішення Помонятівської сільської ради від 31.07.2008 року № 132, відмовити.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області.   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення, , особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї  постанови.

          Головуючий:                                                                          Болюк І.І.