Справа № 22Ц-2066/2006       Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О.М.

Категорія 5                                                        Доповідач у 2 інстанції  Заріцька А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Назарчука Р.А.,

суддів: Заріцької А.О.,  Коцюрби О.П.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення ,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2006 року, яким задоволено позов ОСОБА_5 до них про виселення.

Апеляційну скаргу обґрунтовували доводами про те, що суд неповно і не правильно встановив обставини, що мають значення для справи, неправильно визначив докази відповідно до встановлених правовідносин, поклав в основу рішення обставини, які є не доведеними, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

При цьому відповідачі послалася на те, що суд без достатніх правових підстав прийняв рішення про їх виселення, порушивши їх право на житло, і виселив з гуртожитку не врахувавши, що вони поселені у спірні приміщення не самовільно, а на законних підставах.

Просили направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позивачка письмових запереченнях на апеляційну скаргу не подавала. В судове засідання не з'явилася, повідомлена належно.

Відповідачі апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

З матеріалів справи вбачається, що приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 належало КСП „Бориспільське". В жовтні 1998 року було порушено справу про банкрутство КСП „Бориспільське", а постановою господарського суду Київської області від 12 липня 2000 року (справа № 174/36-98) КСП „Бориспільське" було визнане банкрутом з відповідними наслідками передбаченими законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5, відповідно до договору купівлі - продажу від 7 квітня 2005 року, стала власником приміщення гуртожитку АДРЕСА_1, вказаний вище об'єкт нерухомого майна зареєстрований на її ім'я в Бориспільському МБТІ.

Вказане майно позивачка за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 7 квітня 2005 року придбала у акціонерного товариства відкритого типу „Укрфінком". Продавцю вказане приміщення гуртожитку на праві власності належало на підставі договору купівлі - продажу сукупних валових активів (цілісного майнового комплексу) КСП „Бориспільське" від 26 липня 2001 року, належно зареєстрованого в Бориспільському МБТІ.

Наведене стверджується матеріалами справи, цих обставин не заперечують також сторони.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2005 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 2 лютого 2006 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено в позові до ліквідатора КСП „Бориспільське", акціонерного товариства відкритого типу „Укрфінком", ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів вказаних вище купівлі-продажу приміщення гуртожитку (цивільна справа Бориспільського міськрайонного суду № 2-2995/ 2005).

Разом з тим матеріали даної та вказаної вище справ не містять відповідного рішення, або інших об'єктивних даних про те, що приміщенню АДРЕСА_1 в установленому законом порядку надано статус гуртожитку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість вимог позивачки про виселення відповідачів і підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Заперечення відповідачів зводяться до обов'язку позивачки забезпечити їх житлом у належному їй приміщенні, що не ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається правомірне набуття позивачкою права власності на приміщення.

За правилами ст.391 ЦК України, ст.48 Закону України „Про власність" ОСОБА_5 має право вимагати від відповідачів усунення перешкод у користуванні придбаним нею гуртожитком. Чинне житлове законодавство України не зобов'язує її забезпечити відповідачів спірним чи іншим житлом.

Доводи позивачів про правомірне вселення у гуртожиток КСП „Бориспільське" і проживання там певний період цих висновків суду не спростовують.

Крім того, з акту санітарно-епідеміологічного обстеження спірного приміщення, проведеного 5 травня 2005 року санітарно-епідеміологічною станцією, вбачається неможливість використання спірного будинку для проживання без відповідного ремонту та технічного переоснащення.

Ст. 311 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Апеляційна скарга посилання на жодну з цих підстав не містить.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять підстав достатніх для скасування рішення суду.

При цьому колегія суддів вважає зайвим посилання суду на тимчасовість проживання відповідачів у розумінні ст. 98 ЖК України. Проте не змінює судового рішення з підстав відсутності юридичного значення цього висновку для вирішення цієї справи по суті.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.