Справа № 22-ц-966/12 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.
Провадження № 22-ц/1390/966/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Мусіної Т.Г., Шумська Н.Л.
при секретарі: Гордій У.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21 590,00 грн. - основного боргу, 2 752 грн. 80 коп. - процентів за прострочення повернення боргу, 5 542,00 грн. - індекс інфляції за весь час прострочення. Всього стягнути 29 884 грн. 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 391,56 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог –відмовлено.
Дане рішення оскаржила відповідач.
В апеляційній скарзі покликається на те, що не враховано надану нею суду первинну розписку, написану позивачу в той же день 29 вересня 2005 року на суму лише 8 500 гривень. Так само не була взята судом до уваги і остання розписка ОСОБА_3 про те, що він жодних претензій до неї немає.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Сторони в судове засідання не з”явились і судова колегія вважає за необхідне проводити розгляд справи у їх відсутності, т.я. вони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання та у відповідності до вимог ст.197 ЦПК України розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідачки борг, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 36 399 грн. 95 коп. і 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 2 754 грн. 54 коп., а всього 39 154 грн. 49 коп. та судові витрати. В обґрунтування позову покликався на те, що 29 вересня 2005 року він позичив відповідачці 8500 грн. та 1700 доларів США строком до 01 жовтня 2006 року. На підтвердження укладеного договору позики вона видала йому розписку. У встановлений строк відповідач борг не повернула, а тому він змушений був звернутися з позовом до суду.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на підтвердження доводів позовної заяви позивачем була надана суду розписка, написана відповідачем про отримання у позивача 8 500 грн. та 1700 доларів США строком до 01 жовтня 2006 року. Цей доказ не був спростований відповідачем. Наявність у позивача розписки свідчить про неповернення відповідачем боргу.
У зв'язку з наведеним та враховуючи те, що зобов'язання, взяте на себе відповідач не виконав, борг не повернув, тому суд прийшов до вірного висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 8500 грн. та 1700 доларів США, що станом на день звернення до суду 27.03.2009 р. становить 13 090 грн., а всього 21 590,00 грн. основного боргу.
Суд також вказав, що слід задоволити позовні вимоги про стягнення 3 % річних з простроченої суми за час прострочення з 01.10.2006 р. по 29.12.2010 р. в розмірі 2752 грн. 80 коп. та слід стягнути з відповідача на користь позивача і суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, яка становить 5 542,00 грн. за період з 01.10.2006 р. по 29.12.2010 р., а всього слід стягнути 29 884 грн. 80 коп., а в решті позову слід відмовити за безпідставністю.
Суд вірно не взяв до уваги пояснення відповідача про те, що вона коштів у позивача не отримувала, оскільки такі спростовані власноручно нею написаною розпискою, в якій вказано, що вона отримала у позивача 8500 грн., 1700 доларів США. Це ж стверджено поясненнями позивача, даними в судовому засіданні 26 травня 2010 р. в Лисичанському міському суді Луганської області, під час яких він підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та спростував пояснення відповідача про те, що вона гроші у нього не позичала.
Що стосується покликань відповідача та її представника на розписки позивача про те, що він не має жодних претензій до відповідача, то такі не спростовують висновків суду про наявність боргових зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3, і тому до уваги судом не прийнята.
Не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що не враховано надану нею суду первинну розписку, написану позивачу в той же день 29 вересня 2005 року на суму лише 8 500 гривень, т.я. наявність у позивача розписки про те, що він позичив ОСОБА_2 8500 грн. та 1700 доларів США строком до 01 жовтня 2006 року свідчить про неповернення нею саме такого боргу.
Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.
Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1ч.1 ст.312, п.4 ч.1. ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія,-
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 жовтня 2011 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді: Мусіна Т.Г.
Шумська Н.Л.