АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц- 2402\2006

Головуючий в суді першої інстанції

Чиркін С.М.

Доповідач Свинцова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 вересня    2006 року                                     Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді                 Свинцової Л.М.

Суддів                                     Васюкової В.І., Мясоєдової С.С.,

При секретарі                           Ковальчук Є.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у місті Луганську апеляційну скаргу начальника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 06.06.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі про стягнення суми шкоди, заподіяної здоров'ю,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 06 червня 2006 року позовні вимоги позивачки задоволені повністю: з відповідача - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Краснодоні та Краснодонському районі на користь позивачки було стягнуто суму заборгованості по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної здоров'ю у розмірі 4418,99 грн.

Начальник відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Красно донському районі звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив рішення с скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на незаконність та необґрунтованість рішення суду, вказуючи, що суд першої інстанції не урахував того, що Краснодонське акціонерне товариство "Краснодонський кар'єр" ліквідовано. Вимоги кредиторів-робітників підприємства-банкрута по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров'ю та життю, були визнано судом, та їх вимоги внесені до реєстру вимог кредиторів. Згідно ухвали господарського суду від 29.07.2005 року майно, за рахунок реалізації якого можуть бути задоволені грошові вимоги кредиторів, відсутнє, тому підприємство-банкрут підлягало ліквідуванню.

Тобто, відповідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

При розгляді даної справи по суті, суд першої інстанції встановив, що під час роботи на підприємстві "Краснодонський кар'єр", правонаступником якого стало ВАТ "Краснодонський кар'єр", позивачка була визнана інвалідом Ш групи, та їй була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 50% згідно довідки МСЕК від 10.02.1986 року.

Відповідачем прийнята страхова справа позивачки та постановою від 12.08.2001 року позивачці призначені щомісячні страхові виплати з 01.04.2001 року. Рішенням місцевого Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 06.04.1998 року з ВАТ "Краснодонський кар'єр" на користь позивачки було стягнуто у відшкодування шкоди 1391,43 грн.. Це рішення не виконувалося, заборгованість по сплаті страхових виплат збільшувалася.

ВАТ "Краснодонський кар'єр" ліквідовано без правонаступника. Сума заборгованості по страхових виплатах у відшкодування шкоди позивачці становить 4418,99 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга безпідставна, а оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, тому не може бути скасоване чи змінене.

До такого висновку колегія суддів прийшла за наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості по щомісячних страхових виплатах у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 на момент звернення її до суду з позовом становила 4418,99грн. ( сума заборгованості по виплатах - 3295,93грн., індексація невиплаченої суми - 1123,06 грн.). Сума заборгованості підтверджена наявними в справі документами.

Після ліквідації ВАТ "Краснодонський кар'єр", з вини якого створилася така заборгованість, не було призначено правонаступника.

Посилаючись на п.З ч.2 заключних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", суд обґрунтовано вказав в оскаржуваному рішенні, що вся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до вступу в дію вказаного закону підприємство не відшкодувало шкоду, виплачується підприємством, а у разу його ліквідації без правонаступника - фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Довід апеляційної скарги про те, що раніше частина суми, яка входить до позовних вимог, вже стягувалася судом з ВАТ "Краснодонський кар'єр" на користь позивачки, а тому удруге не може бути стягнута з Фонду на користь позивачки, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Так, згідно із п.2ч.1ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і за тих самих підстав.

Раніше позивачка не зверталася до Фонду про стягнення суми заборгованості по страховим виплатам.

Сума заборгованості у страхових виплатах, стягнута оскаржуваним рішенням, раніше не була стягнута за виконавчими листами.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на те, що сума заборгованості може бути стягнута на користь позивачки тільки у випадку наявності вини відповідача у створенні заборгованості.

Як видно із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не посилався на наявність вини відповідача у створенні заборгованості з сум відшкодування шкоди, а задовольнив позов у справі на підставі того, що підприємство, яке повинно було виплатити позивачці заборгованість, вже ліквідоване без правонаступника.

Ураховуючи викладене, колегія судців вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу як необгрунтовану, залишити рішення у справі без зміни, а тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та

Красно донському районі відхилити.                                                                          

Рішення місцевого Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 06 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набуває законної сили з моменту її ухвалення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Судді: