У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  19 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 грудня 2004 року, яким

ОСОБА_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладено певні обов'язки.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 лютого 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 9.07.2004 року, знаходячись у нетверезому стані, на перехресті вул. Батоми і Кр. Майовщиків в м. Миколаєві з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_2 на загальну суму 1680 грн.

           У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину, через те, що злочин він не вчиняв. Посилається на порушення його прав на захист, оскільки він та його захисник не були повідомлені про дату розгляду справи апеляційним судом.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що саме ОСОБА_1 наніс йому кулаком удар в обличчя, а коли він впав, то засуджений ще декілька разів ударив його в обличчя., а потім забрав у нього мобільний телефон та інші речі.

Свідок ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 показував йому мобільний телефон та пояснював при цьому, що забрав його у ОСОБА_2. В подальшому засуджений запропонував купити у нього цей телефон, що він і зробив.

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

         Посилання засудженого на порушення його прав на захист при розгляді справи апляційним судом безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату слухання справи апеляційним судом (а.с. 230).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не знайдено.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                            В.В. Заголдний                     О.В. Кривенда