АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/1050/2012 р.                                            Головуючий 1 інстанції: Оксененко В.А.

Справа № 2-4935/2011 р.                                                                    Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: договірні                                                                             

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року                                                                                                   

   Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії –Борової С.А., Івах А.П.

за участю секретаря –Варюшичевій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Московського районного суду м. Харкова  від 16 грудня 2011 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа закрите акціонерне товариство «Бізнес-Центр «Лідер Клас» про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

                                                  в с т а н о в и л а :        

ПАТ «Дельта Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що 25.01.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ЗАТ «Бізнес-Центр «Лідер-Клас»укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2-КЛ-07 на суму 6 800 000 грн. строком до 24.01.2012 року під 18,5 % річних. 23.07.2007 року у зазначений кредитний договір внесено зміни, кредит збільшено до 11 800 000 грн.

В якості забезпечення зобов’язань у той же день укладено договір поруки з фізичними особами –ОСОБА_6, ОСОБА_7 Після чого, 24.04.2008 року, 24.06.2008 року сторонами були внесені зміни в первісний кредитний договір від 25.01.2007 року. Відповідно до внесених змін були внесені зміни в договори поруки з ОСОБА_6, ОСОБА_7

08.06.2010 року до ПАТ «Дельта Банк»перейшло право вимоги до ЗАТ «Бзнес-Центр «Лідер-Клас»і він став новим кредитором.

07.07.2010 року постановою господарського суду Харківської області дана юридична особа визнана банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. ЗАТ «Бізнес-Центр «Лідер-Клас»не виконав зобов’язання належним чином, кредитні кошти не повернув, тому, ними подано заяву з кредиторськими вимогами та 13.01.2011 року ліквідатором визнано їх вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 17 417 624 грн. Оскільки, поручителі несуть солідарну відповідальність нарівні з основним боржником, просили стягнути на їх користь, солідарно з відповідачів, суму заборгованості в розмірі 17 417 624 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору кредитної лінії від 25.01.2007 року зі змінами і доповненням.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова  від 16 грудня 2011 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк»відмовлено.

Заходи забезпечення позову скасовано та ухвалу від 01.08.2011 року скасовано.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк»посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги вказується на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про пропущення позивачем строку для направлення вимоги про погашення заборгованості, не дав належної оцінки доказам у справі, які свідчать про своєчасне пред’явлення поручителям вимоги про погашення заборгованості

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що сплинув 6-ти місячний строк, протягом якого Банк мав право пред’явити вимогу до поручителів про стягнення заборгованності.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає,що висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому судове рішення, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено такі факти і відповідні правовідносини.

25.01.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ЗАТ «Бізнес-Центр «Лідер-Клас»укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2-КЛ-07 на суму 6 800 000 грн. строком до 24.01.2012 року під 18,5 % річних. 23.07.2007 року у зазначений кредитний договір внесено зміни, кредит збільшено до 11 800 000 грн. В якості забезпечення зобов’язань у той же день укладено договір поруки з фізичними особами –ОСОБА_6, ОСОБА_7

Акціонерне товариство  «Бізнес-Центр «Лідер-Клас»постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2010 року визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура

До ПАТ «Дельта Банк»перейшло право вимоги до ЗАТ «Бзнес-Центр «Лідер-Клас»і він став новим кредитором.

Внаслідок невиконання кредитором зобов’язання по погашенню кредиту за кредитним договором створилась заборгованість в 17416624 грн. 95 коп., яка пред’явлена до поручителів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

З огляду на те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 ЦК України); Поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, банк має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Суд першої інстанції послався на вказану норму права і помилково дійшов до висновку про порушення позивачем строку пред’явлення вимоги до поручителів за договором поруки, посилаючись на те, що оскільки згідно з постановою господарського суду Харківської області від 08.07.2010 року Товариство «Бзнес-Центр «Лідер-Клас» визнано банкрутом, то починаючи з  указаної дати настав час для пред’явленя  вимоги, яка не була пред’явлена позивачем.

Але матеріли справи свідчать про те, що Банком своєчасно була направлена вимога про погашення заборгованості боржнику та поручителям.

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилалися на те, що вказані вимоги вони не отримували. Судова колегія не приймає вказані заперечення до уваги, оскільки матеріалами справи містять докази отримання таких вимог.

Крім, цього директором юридичної особи був ОСОБА_6, а отримання вимоги про погашення заборгованості  боржником, відповідачами не заперечується.

Лист вимога  №02.1-710 від 18.05.2011 року на ім’я ОСОБА_6 направлена 19.09.2011 року і отримана за йогог адресою 27.05.11 року (а.с. 60-61)

Пунктом 4 договору поруки передбачено, що у випадку неналежного виконання боржником зобов’язаня  за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізити рахунків, на які поручитель зобов’язаний сплатити заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 червня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»за заявою вказаного Товариства (а.с. 82). Постановою вказаного суду від 08 липня 2010 року визнано Товариство банкрутом. У вказаній постанові суду зазначено, що мається заборгованість за кредитними договорами на суму 17545901 грн. 28 коп. (а.с. 84-92).

23 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 2/Zпор-07-2  (а.с. 128-129), а з ОСОБА_6 договір поруки № 2/zпор-07 (а.с. 42-43)

Оскільки Акціонерним товариством «Бізнес-Центр «Лідер Клас» не виконувалося зобов’язання про погашення кредиту, то Банком були запроваджені заходи виконання кредитного договору шляхом направлення поручителям та боржнику вимоги про погашення заборгованості

Лист вимога № 07/1-1820 від 01.06.2010 року на ім’я ОСОБА_7 направлено від імені ТОВ «Укрпромбанк»і отримано ним 05.06.2010 року про ще свідчить повідомлення про вручення поштового повідомлення (а.с. 154-157). Товариству «Бізнес-Центр «Лідер Клас»така вимога про погашення заборгованості була направлена 01.06.2010 за № 07/01-1821 та отримана ним 02.06.2010 року(а.с. 167-170). ОСОБА_6 лист- вимога була направлена 01.06.2010 за № 07/1-1819 і отримана ним 02.06.2010 року (а.с. 171-176).

Суд першої інстанції поставив під сумнів отримання відповідачами листів-вимог про погашення заборгованості за кредитним договором, але відповідачами не доведено, що вказані вимоги вони не отримували.

Таким чином, судова колегія, вважає, що позивач не пропустив строк для пред’явлення, за договорами поруки, вимоги про  погашення заборгованості і не пов’язує цей строк з вирішенням питання про визнання ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»банкрутом, оскільки вимоги про погашення заборгованості були направлені ще до порушення провадження у справі про банкрутство

Щодо  посилання відповідачів в запереченнях на апеляційну скаргу стосовно тогоё що додатки до договору між ТОВ «Укрпромбанком»та ПАТ «Дельта Банк» про уступку право вимоги нотаріально не посвідчені, а тому є недійсними і ПАТ «Дельта Банк»є неналежним позивачем, то судом апеляційної інстанції вказані обставини досліджувалися і судова колегія прийшла до висновку що вказана юридична особа є належним позивачем, оскільки питання про визнання вказаних додаткових угод недійсними ніким не ставилося.

Позивач просив стягнути з поручителів заборгованості в сумі 17 417 624 грн. 95 коп., але в судовому засіданні апеляційного суду вказана сума була зменшена до 17223920 грн. 95 коп. з урахуванням того, що юридична особа «Бізнес-Центр «Лідер Клас» в рахунок часткового погашення заборгованості перерахувала позивачу 193704 грн. Вказана сума заборгованості не заперечується відповідачами, що випливає з письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Судова колегія приходить до висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 223 920 грн. 95 коп, з якої:

заборгованість по тілу кредиту –15043040 грн. 12 коп.

заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом –1819023 грн. 47 коп.

заборгованість по сплаті комісії за управління кредитом 361857 грн. 27 коп.

          Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач довів свій позов, а відповідачи не довели своїх заперечень.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги  є суттєвими  і  дають підстав для висновку про неправильне застосування  судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

          Згідно зі ст.. 88ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, а саме судовий збір, сплачений позивачем при звернені до суду першої інстанції в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. і судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп.,  сплачений при поданні апеляційної скарги          .

Керуючись ст.. 303, 304,  п. 2 ч. 1 ст. 307, , п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова  від 16 грудня 2011 року скасувати.

Позов публічного  акціонерного товариства «Дельта Банк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором  про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2/ КЛ-07 від 25 січня 2007 року в розмірі 17 223 920 грн. 95 коп.(сімнадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі дев’ятсот двадцять гривень дев’яносто п’ять копійок  )

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»  судовий збір в розмірі 1700 грн. та 1411 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. в рівних частинах з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                    

           Судді колегії