ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2008 р. | Справа № 2/42-2А. |
за позовом Виробничо-торгової фірми "Волиньбудкомплектація", м.Нововолинськ
до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нововолинськ
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000422600/0/1026 від 30.12.04р.
Суддя Черняк Л. О.
При секретарі Кідиба Т. О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Куровець М.В. - директор, Карманова Г.Р. - представник, дов. у справі; Мних В.М. - представник, дов. у справі;
Від відповідача: Новосад Ю.М.-гол. держ. податковий інспектор юр. відділу, дов. у справі.
СУТЬ СПОРУ: Позивач –ВТФ "Волиньбудкомплектація" звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Нововолинської ОДПІ №0000422600/0/1026 від 30.12.04р. в частині нарахування 29137,59грн. штрафу, нарахованого за затримку на 515 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення чинного законодавства за наслідками адміністративного оскарження не прийнято нові податкові повідомлення-рішення; про проведення перевірки позивача не було повідомлено, акт перевірки на адресу фірми не направлявся; відповідачем не враховано при перевірці, що позивачем була подана уточнююча декларація з ПДВ за червень 2003р.; відповідачем застосовано штрафні санкції після спливу терміну встановленого ст.241,250 ГК України.
Відповідач у запереченні на позов від 02.04.08р. №3697/10-004 та в судовому засіданні проти позову заперечує з тих підстав, що за наслідками перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань ВТФ "Волиньбудкомплектація" було складено акт перевірки №55 від 30.12.04р., акт директор відмовився підписувати; податкове повідомлення - рішення №0000422600/0/1026 від 30.12.04р. було вручено позивачу, що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення; рішеннями ДПА України від 20.05.05р. №9803/7/25/1015 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосування 5806,13грн. штрафних санкцій; посилання позивача на ст.ст.241,250 ГК України вважає безпідставними.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
Згідно акту Нововолинської ОДПІ №55 від 30.12.2004 року «Про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов?язання по ВТФ «Волиньбудкомплектація»за період з 07.07.2002 р. по 27.08.2004 р.»та пояснень представника відповідача, товариство в порушення вимог ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. ( з послідуючими змінами та доповненнями, надалі –Закон №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.) допустило порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов?язання по ПДВ в сумі 69 887,44 грн.
За наслідками перевірки керівником податкової інспекції прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2004 р., яким зобов?язано позивача сплатити штрафну санкцію в сумі 34 943 грн.
За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПА України від 20.05.2005 р. №9803/7125-1015 «Про результати розгляду повторної скарги»податкове повідомлення-рішення від 30.12.2004 р. №0000422600/0/1026 скасовано в частині застосування 5 806,13 грн. штрафної санкції та в зазначеній частині рішення інспекції від 04.02.2005 р. №628/10, та ДПА у Волинській області від 10.03.2005 р. №4202/25-004, прийняті за розглядом скарг, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення і рішення, прийняті за розглядом скарг, залишено без змін.
Враховуючи те, що.
Акт перевірки (а.с.113), розрахунок штрафних санкцій (а.с.115), свідчить, що узгоджені суми податкових зобов?язань по податку на додану вартість, згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 13.05.2002 р. №0000132600 та №0000352301 по строку сплати 07.07.2002 р. фірма «Волиньбудкомплектація»(надалі –фірма) сплатила 6 273,12 грн. з порушенням строків сплати більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов?язання.
Під час розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України було з?ясовано, що платник в декларації від 19.03.2003 р. №900 задекларував до сплати 14 743 грн. податку на додану вартість по строку сплати 31.03.2003 р. і на день складання податкового повідомлення-рішення від 30.12.2004 р. №0000422600/0/1026 згідно із карткою особового рахунку несвоєчасно сплатив 11 612,25 грн. податкових зобов?язань, тому ДПА України своїм рішенням скасувала 5 806,13 грн. штрафної санкції (а.с.72,73). Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 30.12.2004 р. №0000422600/0/1026 в частині не скасованій рішенням ДПА України в сумі 29 137,59 грн.
У відповідності до п.п.1.2 ст.1 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. податкове зобов?язання –це зобов?язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами України.
Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Приписами п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З матеріалів справи в засіданні суду було встановлено, що погашення податкового боргу фірмою відбулося за рахунок зменшення абсолютного значення від?ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом.
Виходячи з цього, Нововолинською ОДПІ взято до уваги розрахунок коригування сум ПДВ від 18.07.2003 р. до податкової декларації з ПДВ за червень 2003 р. Сума нарахованих штрафних санкцій розраховувалася, як свідчить розрахунок доданий до акту перевірки від 30.12.2004 р. по 30.07.2003 р. (дату граничного терміну сплати по декларації з ПДВ за червень 2003 р.).
Крім того, підставами для визнання акта нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов?язковою умовою визнання акта нечинним є також порушення у зв?язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.
Податковою інспекцією штрафна санкція в сумі 29 137,59 грн. застосована до фірми на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., про що зазначено в самому повідомленні-рішенні від 30.12.2004 р. №0000422600/0, а позивач не довів в судовому засіданні, що рішення ДПІ не відповідає нормам чинного законодавства, тобто не довів своєчасності сплати узгодженого податкового зобов?язання.
З наведених підстав, викладених в постанові, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Податкове повідомлення-рішення від 30.12.2004 р. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Згідно ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб?єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків,-передбачених законом.
Згідно ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб?єктів господарювання можуть бути застосовані санкції організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Виходячи зі змісту статті І Господарською кодексу України - цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання, поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-ХП, в редакції Закону №3813-ХП від 24.12.1993р., державні податкової інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні та податкові інспекції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі.
Таким чином, в даних правовідносинах ДПІ не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно- господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Крім того, згідно зі ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно зі статтею 15 п.п. 15.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках. визначених ним Законом, (або іншими Законами України) не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Відповідно до вимог п. 17.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Отже, застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 вказаного Кодексу.
Керуючись ст. ст. 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові Виробничо-торгової фірми "Волиньбудкомплектація" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції №0000422600/0/1026 від 30.12.04р. в частині, не скасованій рішенням ДПА України, в сумі 29 137,59 грн. –відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. О. Черняк
Дата виготовлення повного тексту постанови –20.05.2008 р.