№ 2-9/12      

                                                                   УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого           судді    Горбань  Н. І. при секретарі Янковенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі, -

                                               ВСТАНОВИВ:

           В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, відділ ГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виселення і зняття з реєстрації.

          В судовому засіданні сторони заявили клопотання про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі.

          Предметом даної мирової угоди є повне врегулювання всіх вимог позивача до відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, відділ ГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виселення і зняття з реєстрації.

          Наслідки визнання судом цієї мирової угоди та закриття провадження у справі їм відомі і зрозумілі.

              Суд, дослідивши зміст заяви про визнання мирової угоди та мирової угоди, вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

           З огляду на викладене суд вважає за можливе визнати мирову угоду і закрити провадження у справі, оскільки умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

           На підставі викладеного, керуючись ст.  ст. 175, 205 ч. 1 п. 4, 206 ЦПК України, суд, -

                                                  УХВАЛИВ:

          Клопотання сторін, позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі задовольнити.

           Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, згідно умов якої вони прийшли до згоди та уклали цю мирову угоду про наступне:

ОСОБА_2 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння від 02 грудня 1994р., виданого за розпорядженням представника Президента України у Харківському районі м. Києва за № 347 від 29.07.1994р., згідно з яким за ОСОБА_3 визнано право власності на домоволодіння за АДРЕСА_2.

          ОСОБА_2 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо часткового скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видане Другою Київською державною нотаріальною конторою 09 грудня 2005р. на її ім’я після смерті ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6-3120 і зареєстрованого в МБТІ м. Києва в реєстровій книзі № 236-18 за реєстровим № 39050 від 09 лютого 2006р., в частині виключення з вказаного свідоцтва, як майна отриманого нею у спадок після смерті ОСОБА_3, житлового будинку під літерою «А», житловою площею 34,20 кв. м, та господарських будівель і споруд: сараю під літерою «В».

           За ОСОБА_2, з майна, перерахованого в свідоцтві про право на спадщину за законом, залишається наступне майно: сарай під літерою «Г»та вбиральня під літерою «Е».

          ОСОБА_2 визнає, що будинок вказаний в її технічному паспорті під літерою «Б», є літньою кухнею, зазначеною в технічному паспорті ОСОБА_1 під літерою «Д», і належить останній на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 липня 1997р.

          ОСОБА_1 відмовляється від своїх позовних вимог щодо скасування в повному обсязі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано Другою Київською державною нотаріальною конторою 09 грудня 2005р. на ім’я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6-3120 і зареєстрованого в МБТІ м. Києва в реєстровій книзі № 236-18 за реєстровим № 39050 від 9 лютого 2006р., в частині виключення з вказаного свідоцтва, як майна, отриманого ОСОБА_2 у спадок після смерті ОСОБА_3, наступного майна: сарай під літерою «Г»та вбиральня під літерою «Е».

ОСОБА_2 бере на себе зобов’язання добровільно до 01 червня 2012р. разом з залежними особами знятися з реєстраційного обліку в органах ГІРФО в будинку АДРЕСА_1 та  звільнити приміщення від своїх речей.

           Наслідки визнання судом цієї мирової угоди та закриття провадження у справі сторонам відомі і зрозумілі.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, відділ ГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виселення і зняття з реєстрації - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: