ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2006 р. Справа № 2/1916"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представника позивача Ясинецької Т.П., довіреність від 31.10.2006р.;
підприємця ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 за
довіреністю від 29.09.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-
експлуатаційного підприємства № 4, м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "16" березня 2006 р. у справі № 2/1916"НМ" ( суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного
підприємства № 4, м. Житомир
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Житомир
про знесення самовільно збудованої споруди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16 березня 2006р. у справі № 2/1916"НМ" відмовлено у позові Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4 до підприємця ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованої споруди.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 16.03.2006р., посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, не взявши до уваги те, що спірна забудова по АДРЕСА_1 має капітальний фундамент й це дає підстави віднести її до об'єкта капітального будівництва, однак, при цьому, відповідач здійснює його без відповідних рішень Житомирської міської ради та виконкому щодо погодження місця розташування об'єкта, надання дозволу на вибір на обстеження земельної ділянки та розроблення проектно-кошторисної документації, надання права на користування земельною ділянкою.
Крім того, скаржник вважає, що судом при розгляді справи не враховані Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, пункт 35 яких забороняє розміщувати малі архітектурні форми і рекламоносії "біля ... оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території", а також залишені без належного реагування клопотання про витребування додаткових доказів (лист за НОМЕР_1) та відкладення розгляду справи, що позбавило позивача можливості доводити свою позицію, викладену в позові, й відтак наведене свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Представник позивача в засіданні суду підтримала доводи апеляційної скарги та зазначила, що спірна забудова із-за капітального фундаменту, який не узгоджений з відповідними службами та не відповідає проектно-технічній документації, є незаконною. Даний довід, зокрема, стверджується складеним актом позивача від 23.08.2005р.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вказуючи, що спірна стаціонарна мала архітектурна форма прийнята до експлуатації комісією за участю суб'єкта підприємницької діяльності, уповноваженого представника органу містобудування та архітектури, а також представників відповідних служб з розглядом на місці відповідності об'єкта паспорту прив'язки, результатом чого є акт технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вже вказувалось, з позовом у даній справі звернулося Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4, вимогою якого було зобов'язати підприємця ОСОБА_1 знести шляхом демонтажу самовільно збудоване приміщення павільйону по АДРЕСА_1.
Підставами на звернення з таким позовом позивач визначив те, що здійснює право господарського відання агітаційним майданчиком, який знаходиться на його балансі, а відповідач, розмістивши біля останнього павільйон, що не відповідає за своїми показниками ( має фундамент) об'єкту малої архітектурної форми, визначення якого передбачено Положенням про порядок розміщення та експлуатацію об'єктів дрібно-роздрібної мережі у м. Житомирі, затвердженим рішенням виконкому Житомирської міської ради НОМЕР_2, що свідчить про недотримання при будівництві проектної документації і архітектурно-планувального завдання, порушує права підприємства й перешкоджає використанню агітаційного майданчика за призначенням та санітарно-гігієнічній експлуатації прилеглої обслуговуємої території.
Проте, колегія суддів не вважає позов обгрунтованим, зважаючи на слідуюче.
Як встановлено під час розгляду справи, згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради НОМЕР_3 відповідачу - підприємцю ОСОБА_1 було вирішено надати дозвіл на розміщення павільйону дрібнороздрібної мережі (стаціонарної малої архітектурної форми площею до 30 кв. м) терміном на два роки за адресою АДРЕСА_1 (а.с.34).
При цьому, до винесення зазначеного рішення, відповідачем було погоджено з відповідними службами розміщення павільйону (а.с.32-33), в т.ч. із ВЖРЕП - 4, за умови ремонту та благоустрою прилеглої території.
Як вбачається з акту (а. с. 50) комісією за участю представників виконкому, міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, СЕС, управління містобудування та архітектури, управління ГУМНС України в Житомирській області павільйон НОМЕР_4 до 30 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, який встановлений відповідно до рішення виконкому НОМЕР_2 "Про надання дозволу на розміщення об'єктів дрібної мережі", схеми розміщення та проектної документації, прийнято в експлуатацію. При цьому, в акті вказано, що оглядом об'єкту встановлено, що всі види робіт виконанні згідно проекту, в повному обсязі, порушень вимог міської інспекції ДАБК, міської СЕС, міжрайонного управління ГУМНС України в Житомирській області не встановлено.
30.12.2005р. ОСОБА_1 було видано дозвіл НОМЕР_5 на розміщення та експлуатацію павільйону НОМЕР_4 за адресою АДРЕСА_1 терміном з 01.01.2006р. по 01.07.2006р., яким, зокрема, передбачено, що асортимент товарів та послуг, що реалізується - продовольчі товари; торгівля дозволяється тільки при наявністю ліцензії, сертифікату, патенту; закріплена територія в радіусі 8 метрів для прибирання.
23.08.2005р. позивач склав акт (а.с.12), в якому зазначив, що відповідач порушив вимоги п.1.1 Положення про порядок розміщення та експлуатацію об'єктів дрібно-роздрібної мережі у м. Житомирі шляхом улаштування капітального фундаменту під торгівельним павільйоном за адресою АДРЕСА_1 й цю обставину поклав в основу аргументів позовної заяви.
Відповідно до ст. 31 Закону України " Про планування і забудову територій" (№ 1699-ІІІ від 20.04.2000р.) право контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (№280/97-ВР від 21.05.1997р.) до відання виконавчих органів міських рад входить й здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств торгівлі.
Однак, апеляційний суд вказує на таке.
Положення про порядок видачі дозволів на розміщення та експлуатацію об'єктів дрібно-роздрібної мережі, затверджене рішенням виконкому Житомирської міської ради НОМЕР_2 (а.с. 5 -11).
Згідно п.1.3. названого Положення, як надання дозволів на встановлення (перереєстрацію) об'єктів, так і їх відміна проводиться згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради.
Відповідно до п.3.1. Положення при наявності більше двох документально зафіксованих відповідними службами міста фактів порушення на об'єкті діючих норм та правил - дія дозволу на його розміщення може припинитись без повернення власнику витрачених коштів. Для цього відділ торгівлі виносить на чергове засідання міськвиконкому відповідний проект рішення.
Після прийняття міськвиконкомом рішення про припинення дії дозволу на розміщення об'єкту відділом надається лист власнику об'єкту про демонтаж та вивезення його із зазначенням терміну. Лист надсилається особисто (п.3.2. Положення).
Власник об'єкту зобов'язаний в термін, який зазначено в листі, демонтувати та вивезти об'єкт, після чого привести закріплену територію в належний стан.
В разі невивезення об'єкту власником, управління (згідно п.2.2. містобудування та архітектури) організовує роботи по демонтажу та вивезенню об'єкту на ділянку тимчасового зберігання та впорядковує територію. В цьому разі власник об'єкту зобов'язаний сплатити управлінню кошти за демонтаж, вивезення та зберігання об'єкту, впорядкування території не пізніше 30 днів ( п.3.3. Положення ).
Проаналізувавши наведені норми в сукупності з наявними обставинами справи, колегія суддів констатує, що, в даному випадку, повноважень на звернення до суду з вимогами, викладеними в позові в цій справі, позивач не має.
Одночасно, суд вважає за необхідне вказати , що самовільність встановлення відповідачем павільйону спростовується матеріалами справи.
Отже, з огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути враховані судом.
При цьому, зокрема, не заслуговують на увагу посилання скаржника на допущені судом процесуальні порушення, що виявилися, на його думку, у незадоволенні клопотань про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів, оскільки задіяння представника позивача в іншому судовому засіданні не перешкоджало ВЖРЕП № 4, як юридичній особі, уповноважити для захисту інтересів підприємства другу особу, а у витребуванні додаткових доказів у справі нагальної потреби не існувало.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення є обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16 березня 2006 року у справі № 2/1916 "НМ" залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4, м. Житомир - без задоволення.
2. Матеріали справи № 2/1916 "НМ" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Шкляр Л.Т.
Віддрукувати:
1- до справи
2 - й позивачу
3 - відповідачу
4- в наряд