ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 грудня 2011 року 16:23 № 2а-15122/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді Скочок Т.О. , суддів Дегтярьова О.В. Саніна Б.В.
при секретарі судового засідання Новик В.М.
за участю представників:
від позивача - Молчанов Р.Ю.,
від відповідача - Татуріна Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ"
до Державної виконавчої служби України
про скасування постанови ВП 24904763 від 07.10.2011
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ»з позовною заявою до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 07.10.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору, прийняту головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Хомишина Ю.Б. (ВП 24904763).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною виконавчою службою України листом № 20028-0-33-11-419/12 від 17.10.2011 року було направлено ТОВ "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ" постанову від 07.10.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору, прийняту головним державним виконавцем Хомишиним Ю.Б., згідно з якою з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 1 878 079 грн. 11 коп. Вказана постанова винесена у зв’язку з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно та задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього майна, вимог ВАТ БАНК "БІГ Енергія" на загальну суму 18 780 792 грн. 05 коп. Нерухоме майно позивача, на яке згідно з виконавчим написом нотаріуса звертається стягнення, перебувало в заставі у ВАТ БАНК "БІГ Енергія" згідно з договором іпотеки від 30.11.2009 року між ВАТ БАНК "БІГ Енергія" та ТОВ "Агробізнесінвест".
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги наголошує на тому, що виконавче провадження здійснювалося з приводу реалізації нерухомого майна, на яке було звернене стягнення, як на предмет іпотеки. На думку позивача, даний виконавчий документ –виконавчий напис нотаріуса не давав можливості стягувати борг в сумі 18 780 792 грн. 05 коп., а лише звернути стягнення на конкретне заставлене нерухоме майно боржника в установленому законом порядку.
Позивач вважає, що у оскаржуваній постанові державний виконавець неправомірно посилається на статтю 28 Закону України “Про виконавче провадження”, як на підставу для стягнення з позивача ТОВ "Агробізнесінвест" виконавчого збору, оскільки ч.6 ст.54 вказаного Закону, якою визначаються особливості провадження при зверненні стягнення на заставлене майно, говорить, що за рахунок коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст.43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Стаття 43 Закону України “Про виконавче провадження” визначає черговість при розподілі стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника). Згідно з п.3 ч.1 ст.43 Закону України “Про виконавче провадження” із стягнутих грошових сум у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми актів цивільного законодавства, зокрема Законів України "Про заставу", "Про іпотеку" та Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з огляду на те, що вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб визначений законодавством у зв’язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача і відповідача по суті спору, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
07.10.2008 року між ВАТ Банк «БІГ Енергія» і ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ»було укладено договір кредитної лінії №01/02-10-2008 року відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит в формі безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 15 млн. грн. 00 коп. Термін повного повернення кредиту Позичальником Банку (з урахуванням додаткової угоди №1 до вказаного Договору) –28.09.2010 року.
Згідно з умовами вищевказаного Договору в забезпечення зобов’язань Позичальника за ним приймається застава належного Позичальнику майна, визначеного в п.2.1 Договору.
30.11.2009 року між ВАТ Банк «БІГ Енергія»та ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ»укладено договір іпотеки (копія наявна в матеріалах справи).
11.01.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №30.
04.03.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Хомишином Ю.Б. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24904763 з виконавчого напису №30, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11.01.2011 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме зерносушильний комплекс, розташований за адресою: смт.Драбів, Черкаської області, вул.Суворова, б.39, до складу якого входять: зерносушарка, позначена на плані номером «2», завальна яма, позначена на плані номером «3», норійний приямок, позначений на плані номером «4», бункер охолоджувач, позначений на плані номером «5», бункер охолоджувач, позначений на плані номером «6», бункер вивантаження, позначений на плані номером «7», протипожежна стіна, позначена на плані номером «8», яке належить на праві власності ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ». За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначених вище об’єктів нерухомості, задовольнити вимоги ВАТ Банку «БІГ Енергія»на загальну суму заборгованості 18 780 791, 05 грн.
Одночасно, боржнику –ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ»було встановлено семиденний строк з моменту тримання даної постанови для її добровільного виконання.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту опису й арешту майна 05.05.2011 року проведено опис майна, що належить боржнику.
24.05.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Хомишином Ю.Б. винесено Постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності –суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №24904763.
04.07.2011 року висновком експерта з незалежної оцінки майна визначено ринкову вартість вищевказаного нерухомого майна, яка становить 250 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).
Листом №09/13-02 від 13.09.2011 року ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація»ДВС, стягувачу та боржнику направлено інформаційне повідомлення по реалізації, вказаного в цьому повідомленні, арештованого майна.
Як свідчить копія протоколу №1-00013 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕТ»від 23.09.2011 року, переможцем торгів визнано ТОВ «Біатрикс Енерджи», ціна продажу (без ПДВ) 255 000 гр. 00 коп.
Зазначена вище сума була перерахована переможцем прилюдних торгів на рахунок відповідача, що підтверджується наявною матеріалах справи копією виписки з рахунку за 06.10.2011 року.
07.10.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Хомишиним Ю.Б. на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 878 079 грн. 11 коп.
Листом від 17.11.2011 року №15575-0-26-11-419/12 відповідачем було направлено сторонам виконавчого провадження постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.11.2011 року.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 09.01.2008 року № 7/9/1/13-08, відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” за своєю природою є адміністративно-правовими. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” (далі –Закон N 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
В силу статті 11 Закону N 606-XIV на державного виконавця покладено обов’язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1, 2 ст.17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою у тому числі виконавчі написи нотаріусів.
Частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями —не більше одного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 визначено, що стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно провадиться у безспірному порядку за виконавчими написами нотаріусів.
Згідно з частиною другою статті 25 цього Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У цій постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 27 Закону N 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.28 Закону N 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови, а позовні вимоги необгрунтованими.
На думку позивача, відповідач неправомірно посилається на ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу для стягнення виконавчого збору, оскільки, для визначенння порядку утримання і розміру виконавчого збору треба керуватися положеннями ч.1 ст.43 та ч.6 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" однак, суд не погоджується з вказаним твердженням позивача виходячи з наступного.
Як вбачається з постанови про відкриття виконачого провадження від 04.03.2011 року ВП №24904763, згідно з якою боржником є ТОВ "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ", метою та відповідно, кінцевим результатом здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом №30 виданого 11.01.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 є задоволення вимог ВАТ Банку "БІГ Енергія" на загальну суму заборгованості 18 780 791, 05 грн.
Одночасно, боржнику –ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ»було встановлено семиденний строк з моменту тримання даної постанови для її добровільного виконання.
Відповідно до вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, загальна сума заборгованості боржника- ТОВ "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ" перед стягувачем- ВАТ Банк "БІГ Енергія" становить 18 780 791 грн. 05 копійок.:
- 15 000 000 грн. 00 коп. - сума кредиту, яка не повернута банку,
- 3 141 369 грн. 89 коп. - сума несплачених відсотків за період з 29.09.2009 року по 27.09.2010 року,
- 528 698 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасну сплату основної суми кредиту за період з 29.09.2010 року по 20.12.2010 року,
- 110 722 грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 29.09.2010 року по 20.12.2010 року.
Зміст вищенаведених документів свідчить про те, що в даному випадку мова йде про рішення майнового характеру.
Як було встановлено під час розгляду справи постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011 року ВП №24904763 та документ, на підставі якого здійснювалось виконавче провадження позивачем не оскаржувалися.
Відповідно до ст.28 Закону N 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Отже, з огляду на те, що боржнику –ТОВ «АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ», що підтверджується постановою про відкриття виконачого провадження від 04.03.2011 року ВП №24904763, було надано семиденний строк для його самостійного виконання, однак, боржником у наданий строк виконавчий напис не виконано, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Хомишиним Ю.Б. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.10.2011 року ВП №24904763 , якою, на підставі ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника (ТОВ "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ") виконавчий збір у розмірі 1 878 079, 11 грн.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність його дій при винесенні оскаржуваної постанови, з огляду на що суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ТОВ "АГРОБІЗНЕСІНВЕСТ" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Головуючий Суддя Т.О. Скочок
Судді О.В. Дегтярьова
Б.В. Санін