ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.10.06 Справа № 2/122
Львівський апеляційний господарський суд у в складі колегії: |
головуючого-судді | Бобеляка О.М. |
суддів | Дубник О.П. |
Орищин Г.В. |
розглянувши | матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Нересен»№5 від 14.08.2006 року |
на рішення | Господарського суду Закарпатської області від 02.08.2006 року |
у справі | № 2/122 |
за позовом | Тячівського міськкоопторгу, м.Тячів Закарпатська область |
до | Фермерського господарства «Нересен», м.Тячів Закарпатська область |
про | стягнення 2 400,00 грн. збитків та спонукання до укладення договору оренди на право користування частиною земельної ділянки продовольчого ринку, |
з участю представників сторін:
від позивача –не з’явився
від відповідача –не з’явився
Постанову виготовлено в повному обсязі 25 жовтня 2006 року.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року, доказом чого є повідомлення про вручення.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.08.2006 року у справі № 2/122 (суддя –О.Ф.Ремецькі, секретар судового засідання –Шкіряк Т.Ю.) зобов‘язано ПФГ “Нересен” м.Тячів укласти з Тячівським міськкоопторгом договір оренди земельної ділянки площею 24 кв.м. на території продовольчого ринку в м. Тячів під розміщення торгового кіоску по реалізації м‘яса на території продовольчого ринку в приміщенні павільйону належного відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу №1 від 14.10.1997 року. Із ПФГ “Нересен” стягнуто судові витрати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що доводи відповідача про те, що відповідно до ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду до відповідного набувача таких прав переходить також право власності на земельну ділянку або її частину, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідачем не подано доказів відповідної реєстрації такого права. Що ст.125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. А також як вказує місцевий господарський суд, що сам факт набуття об‘єкту нерухомості на праві власності не є свідченням реєстрації такого права власності на земельну ділянку на якій він знаходиться.
На рішення місцевого господарського суду ПФГ “Нересен” подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить рішення частково в частині задоволеного позову скасувати і в цій частині в позові відмовити. В решті залишити без змін.
Зокрема, посилається скаржник, що задовольняючи частково позовні вимоги і зобов‘язуючи ПФГ “Нересен” укласти договір оренди земельної ділянки на території продовольчого ринку під будівлею належного відповідачу на праві власності придбаного згідно договору купівлі-продажу покликання на ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України є невірним і протирічить ст.377 та п.9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Також посилається скаржник на порушення місцевим господарський судом ст.84 ГПК України, так як суд приймаючи рішення про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення не вказав, на яких сторони зобов‘язані укласти такий договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Не погоджується скаржник із стягненням з нього державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наводить скаржник і інші підстави для часткового скасування рішення суду. В іншій частині рішення не оспорюється.
Розглядаючи матеріали справи і апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив, що рішення Тячівської міської ради №148 від 24.07.1997 року позивачу –Тячівському міськкоопторгу було надано у постійне землекористування 0,169 га. землі в межах згідно з планом користування для обслуговування продовольчого ринку, що посвідчено Державним актом на право постійного користування 11-ЗК №000799 від 27.03.1998 року.
Згідно договору купівлі-продажу №1 від 14.10.1997 року укладено радгоспом “40-річчя Жовтня” і ПФГ “Нересен” фермерське господарство набуло права власності на будівлю, яка розташована на земельній ділянці розміром 24 кв.м. Тячівського продовольчого ринку.
Рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради №120 від21.06.2001 року ПФГ “Нересен” подано дозвіл на реконструкцію придбаної будівлі.
Листом №1 від 04.01.2006 року Тячівський міськкоопторг направив на адресу ПФГ “Нересен” два примірники договору оренди, який просив підписати і в 20-ти денний термін йому повернути. Даний лист фермерським господарством залишений без реагування, що спонукало Тячівський міськкоопторг звернутися до суду.
Відповідно до п.5 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельної ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи спору, а не право власності, як стверджує скаржник.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного землекористування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. На момент подання позовної заяви ПФГ “Нересен” не оформило у встановленому порядку право користування вказаною земельною ділянкою з її землекористувачем.
Разом з тим, згідно Державного акту на право постійного землекористування землею серії 11-3К № 148 від 24.07.1997 року вся територія Тячівського продовольчого ринку знаходиться у постійному користування Тячівського міськкоопторгу.
Як вбачається з листа виконавчого комітету Тячівської міської ради №600/02-18 від 18.09.2006 року ПФГ “Нересен” відмовлено у передачі земельної ділянки у приватну власність (а.с. 80).
Водночас, місцевий господарський суд, приймаючи рішення і зобов‘язуючи ПФГ “Нересен” укласти договір оренди земельної ділянки в резолютивній частині рішення не вказав умови, на яких сторони зобов‘язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору. Такий проект договору доданий до позовної заяви і знаходиться в матеріалах справи (а.с.20). А тому, рішення суду належить змінити і викласти його з врахуванням договору оренди від 04.01.2006 року.
Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
суд ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.08.2006 року у справі
№ 2/122 змінити і викласти в наступній редакції:
Зобов’язати приватне фермерське господарство «Нересен», м.Тячів, вул. Пушкіна,87
укласти з Тячівським міськкоопторгом, м.Тячів, Фрунзе,1 договір оренди земельної
ділянки площею 24 кв.м. на території продовольчого ринку в м. Тячів під розміщення
торгового ларька по реалізації м’яса на території продовольчого ринку в приміщення
павільйону, належного відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу
№ 1 від 14.10.1997 року на умовах договору оренди від 04.01.2006 року наданого
місцевому господарському суду Тячівським міськкоопторгом.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
5. Справу передати на розгляд місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя О.М. Бобеляк
Судді О.П. Дубник
Г.В. Орищин