Справа № 1512/798/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2012 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Брайловської А.І.
секретар судового засідання –Коваля В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И В:
23 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 року; зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та сплатити їй недоплачену допомогу; справу розглядати за її відсутність та судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»за період з 01.01.2008 року по 23.07.2012 року залишено без розгляду. При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_1 в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.
Позивач в судове засідання не з’явився. Як вбачається з позовної заяви, просить справу розглядати без її участі у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у їх відсутності. В задоволені позовних вимог просив відмовити з підстав їх незаконності та необґрунтованості.
Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомлених сторін, які надали заяви про розгляд адміністративної справи за їх відсутності у відповідності до правил, встановлених ст. 128 КАС України.
Частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції яка діяла на момент звернення позивача, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, якої до 02 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни та має відповідне право на підвищення пенсії, яке є визначальним для вирішення даного спору, крім того це право гарантується статтею 46 Конституцією України.
Призначення (здійснення перерахунку) і виплат пенсії, допомоги на поховання та інших соціальних виплат проводить Пенсійний фонд України, який діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»через створені в установленому порядку територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_1 передбаченої статтею 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідне територіальне управління за місцем проживання позивача.
Позивач проживає в Київському районі міста Одеси та перебуває на обліку в районному управлінні Пенсійного Фонду України ( посвідчення № 394 від 11.02.2009 року)
Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси (далі - УПФ) таке нарахування та виплату позивачу в належному розмірі підвищення до пенсії, як дитині війни провести відмовило, що підтверджується наданими запереченнями УПФ вх. № 4780 від 08.02.2012 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач у проведенні перерахунку та виплати у відповідь на звернення позивача відмовив, посилаючись на здійснення обчислення підвищень відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії застосуванню підлягають ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Питання державної соціальної підтримки дітей війни регулюються статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд вважає помилковим посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним актом, відповідно має нижчу юридичну силу проти зазначеного вище Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та не відповідає нормам вказаного Закону в частині розміру щомісячної соціальної допомоги. Тому суд керується при вирішенні спору частиною 4 статті 9 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, не повинні прийматися до уваги. Тому доводи представника відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для виплати спірного підвищення пенсії суд не приймає до уваги.
Але, при вирішенні спірного питання, суд керується тим, що 23 липня 2011 року опублікований та набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 19.07.2011 року.
Пунктом 7 цього закону передбачено, що в 2011 році норми і положення статті 6 (стосовно доплати в розмірі 30 % мінімальної пенсії) Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання пункту 7 вищевказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Пунктом 6 цієї постанови передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 49,8 гривень.
Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити нарахування підвищення недоплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 23 липня 2011 року задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.», ст.ст. 2,7, 9, 11, 13, 41, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, - суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної допомоги «Дітям війни»- відмовити.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Брайловська А. І.