Справа №2/808/48/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2012 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :
головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Голубятникової І.А.,
за участю
представника позивача
(за первісним позовом та
відповідача за зустрічним
позовом) - ОСОБА_1,
представника відповідача
(за первісним позовом та
позивача за зустрічним
позовом) - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк аваль”в особі Запорізької обласної дирекції , треті особи : ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруку від 24.04.2008 р., зобов”язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення суми боргу за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” (скорочена назва –АТ „Райффайзен Банк Аваль”) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/17-44/1097-37, за умовами якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 35 000,00 (тридцять п’ять тисяч доларів США 00 центів) дол. США зі сплатою 14,0 % (відсотків) річних, на строк по 24.04.2014 р., для використання на споживчі цілі.
Свої зобов’язання за Кредитним договором АТ „Райффайзен Банк Аваль” виконало у повному обсязі та належним чином. ОСОБА_4 були порушені умови зазначеного Кредитного договору в частині: п. 1.3.3., за яким позичальник зобов’язався щомісячно, до 24 (двадцять четвертого) числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту, здійснювати погашення ануїтетних платежів протягом строку кредиту; п. 7.1., 7.2. - позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті кредиту в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток до Кредитного договору).
Відповідно до п. 16.3. Кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за кредитним договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.
У порушення умов п.п. 1.3.3., 7.1., 7.2. Кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконує тривалий час, а саме: з травня 2010 р., у зв’язку з чим, ОСОБА_4 станом на 25.10.2010 року має заборгованість перед АТ „Райффайзен Банк Аваль” за Кредитним договором в сумі 42 609,30 дол. США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням офіційного курсу валют встановленого НБУ на 25.10.2010 р.: 1дол.США/ 7,9118 грн. становить 337 116,26 (триста тридцять сім тисяч сто шістнадцять гривень 26 коп.) грн., в тому числі: 285 472,70 грн. (36 081,89 дол.США) –заборгованість по кредиту; 21 887,99 грн. (2 766,50 дол.США)- нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 29 755,57 грн. (3 760,91 дол.США) - пеня за кредитом та відсотками.
Для забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором, 24.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, посвідчений 24.04.2008 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 1378. Згідно п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно —квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,35 кв.м., житловою площею 19,5 кв.м., та належить іпотекодавцю/відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. в розмірі 337 116,26 (триста тридцять сім тисяч сто шістнадцять гривень 26 коп.) грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,35 кв.м., житловою площею 19,5 кв.м., та належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 264 713,00 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тринадцять) гривень 00 копійок на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” задоволені; стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 ( ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, розташованого за адресою : м.Запоріжжя, вул.. Тургенєва, 29 ( р/р 2909334 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) заборгованість за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року в розмірі 337 116 ( триста тридцять сім тисяч сто шістнадцять) гривень 26 копійок, з яких : 285 472 ( двісті вісімдесят п”ять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 70 копійок –заборгованість по кредиту , 21 887 ( двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят сім) гривень 99 копійок –нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 29 755 ( двадцять дев”ять тисяч сімсот п”ятдесят п”ять) гривень 57 копійок –пеня за кредитом та відсотками) та судові витрати на загальну суму 1 820 ( одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких : 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок –судовий збір, 120 ( сто двадцять) гривень 00 копійок –витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, а всього –338 936 ( триста тридцять вісім тисяч дев”ятсот тридцять шість) гривень 26 копійок; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно : квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 39,35 кв.м., житловою площею 19, 5 кв.м., що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва на праві власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м.Запоріжжя, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 264 713 ( двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тринадцять) гривень 00 копійок на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”( р/р 2909334 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014).
Не погодившись в зазначеним рішенням суду та у відповідності до ст. 228 ЦПК України відповідач ОСОБА_4 у квітні 2011 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 16 березня 2011 року.
Ухвалою суду від 25 травня 2011 року заява ОСОБА_4 задоволена, заочне рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. скасоване та справа призначена до розгляду в загальному порядку.
Не погоджуючись з позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк аваль”в особі Запорізької обласної дирекції , треті особи : ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруку від 24.04.2008 р., зобов”язання вчинити певні дії.
В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” (скорочена назва –АТ „Райффайзен Банк Аваль”) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/17-44/1097-37, за умовами якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 35 000,00 (тридцять п’ять тисяч доларів США 00 центів) дол. США зі сплатою 14,0 % (відсотків) річних, на строк по 24.04.2014 р., для використання на споживчі цілі.
В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором 24.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, посвідчений 24.04.2008 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 1378. Згідно п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно — квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,35 кв.м., житловою площею 19,5 кв.м., та належить іпотекодавцю/відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя.
Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором 24.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 був укладений договір поруки відповідно до якого, останній зобов’язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 боргових зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов’язань, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов’язань за кредитним договором.
Вважають, що дії щодо укладання та виконання вищезазначеного кредитного договору, суперечать вимогам законодавства виходячи з наступного.
Підставою для недійсності кредитного договору 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року є укладення останнього в валюті, відмінній від гривні України та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором як засобу платежу, що суперечить вимогам законодавства.
Також вважає, що банком, як до укладення оспорюваного кредитного договору, так і в момент його укладення були порушені вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що як наслідок, відповідно до вимг ст.ст. 203, 205 ЦК України спричиняє недійсність оспорюваного кредитного договору.
Вважає, що банком були грубо порушені вимоги ч. 2 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач у письмовій формі повинен був повідомити позичальника про умови кредитування, орієнтовану та сукупну вартість кредиту, шляхом надання складеного бюлетеня, довідки або повідомлення.
Крім того, зазначає, що внаслідок зазначених дій банку текс кредитного договору не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому відсутні положення, необхідні для такого роду договорів.
На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним кредитний договір 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4; визнати недійсним договір іпотеки від 24 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4; зобов’язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 виклчити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 24 квітня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 05 грудня 2011 року зустрічний позов ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк аваль”в особі Запорізької обласної дирекції , треті особи : ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруку від 24.04.2008 р., зобов”язання вчинити певні дії об’єднаний в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р..
В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом –ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” уточнило свої позовні вимоги та остаточно просило суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. перед Публічним акціонерним товариством “ Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”в розмірі 589 581, 80 грн. , в тому числі : 287 670, 08 грн. ( 36 081, 89 доларі США) –заборгованість по тілу кредиту ; 60 344, 33 грн. ( 7 568, 87 доларів США) –нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом ; 241 567, 39 грн. ( 30 299, 32 доларів США) –пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно : квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 39, 35 кв. м., житловою площею 19, 5 кв.м., та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу на користь Публічного акціонерного товариства “Раййфайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”( р/р № 290941364 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) та стягнути з відповідача судові витрати по справі, які складаються з державного мита в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. підтримав та просив суд їх задовольнити. Крім того, проти зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що кредитний договір 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договір іпотеки та договір поруки, які були укладені між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 у суворому додержанні діючого законодавства України, а тому не підлягають визнанню їх недійсними з підстав, зазначених у позові. На підставі викладеного, просив суд відмовити ОСОБА_4 у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” заперечував в повному обсязі та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” з підстав, зазначених у позові.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5В, кожен в окремості, у судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від них до суду не надходило.
Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_6 у судове засідання не з”явилася, але надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, зазначивши, що договір іпотеки від 24.04.2008р., посвідчений нею, як приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку»та Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Крім того, просила суд прийняти рішення на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, взявши до уваги заяву третьої особи за зустрічним позовом, суд вважає, що позов ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” (скорочена назва –АТ „Райффайзен Банк Аваль”) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/17-44/1097-37, за умовами якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 35 000,00 (тридцять п’ять тисяч доларів США 00 центів) дол. США зі сплатою 14,0 % (відсотків) річних, на строк по 24.04.2014 р., для використання на споживчі цілі (а.с. 10-13).
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 27 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно умов якої строку кредиту збільшено на 28 календарних місяців, у зв’язку з чим строк кредиту (користування кредитом) складає 100 місяців, дата остаточного погашення кредиту –24 серпня 2016 року. На підставі Додаткової угоди з 27 квітня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за відсотками. Відповідно до п. 3 Додаткової угоди тимчасово на період з 27.04.2009 р. до 24.04.2010 р. сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором на умовах, визначених в графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором. (а.с. 16--18)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Свої зобов’язання за Кредитним договором АТ „Райффайзен Банк Аваль” виконало у повному обсязі та належним чином, що підтверджується копією заяви на видачу готівки № OKOW26904 від 24.04.2008 р. на суму 35 000,00 (тридцять п’ять тисяч доларів США 00 центів) дол. США на ім’я відповідача (а.с. 15).
Відповідачем були порушені умови зазначеного Кредитного договору в частині: п. 1.3.3., за яким позичальник зобов’язався щомісячно, до 24 (двадцять четвертого) числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту, здійснювати погашення ануїтетних платежів протягом строку кредиту; п. 7.1., 7.2. - позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті кредиту в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток до Кредитного договору).
Відповідно до п. 16.3. Кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за кредитним договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.
Згідно п. 9.1. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором, кредитор/позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пеню та штрафи відповідно до Кредитного договору. В порядку п. 9.3. Кредитного договору, позичальник зобов’язаний виконати вимогу Кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення. У разі невиконання цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за іпотечним договором.
Так, 16 вересня 2010 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, у якій зазначено зміст порушених зобов’язань та вимога про виконання порушеного зобов’язання у 30-ти денний строк з моменту її пред’явлення, яка була залишена відповідачем без задоволення. (а.с. 25-26).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення позичальником/відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача/кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв’язку з порушеннями зобов’язань за Кредитним договором, передбаченими п. п. 1.3.3., 7.1., 7.2. даного договору щодо сплати щомісячних платежів, ОСОБА_4 станом на 07.10.2011 року має заборгованість перед АТ „Райффайзен Банк Аваль” за Кредитним договором в сумі 73950,08 дол. США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням офіційного курсу валют встановленого НБУ на 07.10.2011 р.: 1дол.США/ 7,9727 грн. становить 589581,80 (п’ятсот вісімдесят дев”ять тисяч п”ятсот вісімдесят дев’ять гривень 08 коп.) грн., в тому числі: 287,670,08 (36 081,89 дол.США) – заборгованість по кредиту; 60334,33 грн. (7568,87 дол.США)- нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 241567,39 грн. (30299,32 дол.США) - пеня за кредитом та відсотками. (а.с. 186-191)
Відповідно до ст. 610 ЦК Ураїни порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
На умовах ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Для забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором, 24.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, посвідчений 24.04.2008 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 1378. Згідно п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно —квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,35 кв.м., житловою площею 19,5 кв.м., та належить іпотекодавцю/відповідачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва на право власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя. (а.с. 20-23)
Вартість предмету іпотеки визначена на підставі незалежної оцінки суб’єктом оціночної діяльності станом на 27.09.2010 року становить 264 713,00 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тринадцять) гривень 00 копійок. (а.с. 24)
Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотеко держателя/позивача, що витікають з кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 35 000,00 дол. США до 24.04.2014 року чи в інший строк, встановлений у кредитному договорі, сплатити проценти за його користування в розмірі 14.00 % річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до Договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, отримати задоволення за рахунок заставленого майна.
Пунктом 3.1.4. Договору іпотеки обумовлено, що у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Згідно п. 6.1. Договору іпотеки, у разі порушення умов Кредитного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30-тиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, останній має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя, встановлених пунктом 6.4. цього договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить Іпотекодавцю.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Як передбачено ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. ст. 574, 589 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання. В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення суми боргу за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24 квітня 2008 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Крім того, при подачі позовної заяви до суду ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” сплатив судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення у сумі 120 гривень 00 копійок, а всього на суму 1820 гривень 00 копійок, в зв’язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. (а.с. 7-8)
Щодо позовних вимог ОСОБА_4 до ВАТ “Райффайзен Банк аваль”в особі Запорізької обласної дирекції , треті особи : ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруки від 24.04.2008 р., зобов”язання вчинити певні дії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст. 202 ЦК України визначено, що правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини характеризуються наступними рисами: правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; правочини завжди є діями фізичної або юридичної особи; правочини завжди є правомірними діями; воля в правочинах завжди спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст.. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб’єкта правочину.
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.
Згідно статті 1 Кредитного договору, сума кредиту складає 35000, валюта кредиту –долар США.
Отже, за волевиявленням двох сторін було досягнуто усіх умов кредитного договору (правочину). Будь-яких заперечень на момент укладення зазначеного правочину позивач не мав.
Також, позивач укладаючи Кредитний договір та обираючи валюту кредитування свідомо вибрав саме - долар США. Перед укладанням Кредитного договору його ознайомили з усіма умовами кредитування, а саме з терміном кредитування, валютою кредитування, процентними ставками у цих валютах тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 повністю усвідомлював про умови кредитування у Аваль та самостійно за власним бажанням обрав кредитування у доларах США.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якогокредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов”язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, споживач зобов”зується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Кодексу.
Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві, при цьому споживач не зобов”язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.
Отже з урахуванням викладеного слід зробити висновок, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.
А отже посилання ОСОБА_4 на зазначені норми закону є неспроможними, оскільки після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
Крім того, посилання ОСОБА_4 на ст. 215 ЦК України у позові про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруки від 24.04.2008 р., також є неспроможними виходячи з наступного.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, статтею 203 ЦК України.
За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справі про визнання правочинів недійсними»визначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Також, з зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справі про визнання правочинів недійсними»вбачається, що вирішуючи спір про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_4 вимагає визнання кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруки від 24.04.2008 р., оскільки банком на час укладення правочину не було його інформовано про умови кредитування, але фактично ОСОБА_4 при укладенні кредитного договору було ознайомлено з умовами кредитування –кредитного договору, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_4 у договорі, який ним не оспорюється.
Отже, правові підстави для визнання судом недійсними кредитного договору 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруки від 24.04.2008 р., укладених між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 – відсутні, бо ці правочини укладені на підставі норм чинного законодавства України, у зв’язку з чим не можуть бути визнані судом недійсними.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215 ЦПК України, ст. 99 Конституції України, ст. ст. 526, 589, 590, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 33 Закону України “Про іпотеку”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства “ Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1) за кредитним договором № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р. перед Публічним акціонерним товариством “ Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”в розмірі 589 581, 80 грн. ( п”ятьсот вісімдесят дев”ять тисяч п”ятсот вісімдесят одна гривня 80 копійок) , в тому числі : 287 670, 08 грн. ( 36 081, 89 доларі США) –заборгованість по тілу кредиту ; 60 344, 33 грн. ( 7 568, 87 доларів США) –нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом ; 241 567, 39 грн. ( 30 299, 32 доларів США) –пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно : квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 39, 35 кв. м., житловою площею 19, 5 кв.м., та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності № 1130 від 29 липня 1993 року, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу на користь Публічного акціонерного товариства “Раййфайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”( р/р № 290941364 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014).
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” ( р/р № 649972 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) судові витрати на загальну суму 1 820,00 грн. ( одна тисяча вісімсот двадцять гривень 00 коп.), з яких : 1 700 ,00 грн. - витрати на сплату державного мита; 120,00 грн. –витрати на сплату за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк аваль”в особі Запорізької обласної дирекції , треті особи : ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитного договору № 014/17-44/1097-37 від 24.04.2008 р., договорів іпотеки та поруку від 24.04.2008 р., зобов”язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня о проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
06.02.2012