ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.10.2006  року                                                            Справа № 1/220

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача:                    Якушенко Р.Є.

суддів                               Журавльової Л.І.

                                        Перлова Д.Ю.

Судова колегія призначена розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.08.06. Розпорядженнями від 23.08.06 та 13.10.06 склад судової колегії змінено.

при секретарі

судового засідання                    Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін

від позивача                              Шинкаренко П.В., дов. б/н від 13.06.06

від відповідача                    не прибув

від 3-ї особи                              Кильчинський Є.С., дов. № 09-27/2395 від 20.06.06

                                        Ковальова Н.М., дов. № 09-27/2398 від 16.06.06

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Управління державного казначейства у Луганській

                                        області, м. Луганськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         21.07.06

у справі                               № 1/220 (суддя Зюбанова Н.М.)

          

за позовом                               Українського науково-дослідного інституту

                                        екологічних проблем, м. Харків

до відповідача                     Державного підприємства „Луганська обласна

дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних

підприємств”, м. Стаханов  

третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог

Управління державного казначейства у Луганській області, м. Луганськ

про          стягнення 177507 грн. 84 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.06 у справі №1/220 (суддя Зюбанова Н.М.) задоволено позов Українського науково - дослідного інституту екологічних проблем, м. Харків до Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, м.Стаханов, 3-я особа на стороні відповідача, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління державного казначейства у Луганській області, стягнуто з Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, м. Стаханов 177507 грн. 84 коп. боргу за виконані роботи, 1175 грн. 08 коп. державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України мотивоване доведеністю позивачем заявлених позовних вимог.

Постановляючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач відповідно до умов договору № 462Д/05 від 21.11.05 виконав роботи на загальну суму 177507 грн. 84 коп., що підтверджено актами приймання виконаних робіт, а відповідач порушив зобов’язання щодо їх оплати і не сплатив позивачеві вартості   виконаних робіт. За умовами договору джерелом фінансування витрат по оплаті послуг є бюджетні кошти.

Управління державного казначейства у Луганській області, 3-я особа у справі, не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та постановити нове, в якому визначити, що стягнення  повинно здійснюватися за рахунок власних коштів відповідача та вказати в рішенні номер рахунку у комерційній банківській установі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Суд не врахував той факт, що основний плановий документ установи (відповідача), яка фінансується за рахунок державного бюджету, є кошторис, який надає повноваження на здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функції і досягнення цілей, визначених на бюджетний період згідно з бюджетними призначеннями.

Судом не з’ясовано чи є заборгованість відповідача бюджетною.

Український науково - дослідний інститут екологічних проблем, позивач у справі, проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Обґрунтовуючи свої заперечення позивач вказав, що заявник апеляційної скарги не заперечує проти  не виконання відповідачем своїх зобов’язань, а оскаржує лише факт наявності у відповідача бюджетної заборгованості.

На думку позивача, сам факт не надання відповідачем встановленої звітності про наявність у нього бюджетної заборгованості не може бути підставою для припинення чи зміни зобов’язань відповідача за договором № 462Д/05.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем, позивачем у справі, та Державним підприємством “Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств”, відповідачем, було укладено договір від 21.11.05 № 462Д/05,  за умовами якого позивач прийняв зобов''язання по виконанню послуг зі складання та узгодження паспортів місць видалення відходів згідно п. 1.1 договору та які мали бути сплачені відповідачем відповідно п. 4.2 договору не пізніше 30 днів після прийняття виконаних робіт по мірі надходження коштів з державного бюджету (а.с. 11-14).

Джерелом фінансування згідно п. 2.1 договору є бюджетні кошти, що направляються на реструктуризацію вугільної галузі. Оплата буде зроблена при надходженні коштів на реструктуризаційний рахунок обласної дирекції.

Вартість послуг за умовами п 2.2 договору визначається кошторисом витрат, необхідних для виконання зазначених послуг (додаток № 4).

Позивач, „виконавець” за договором № 462Д/05 від 21.11.05 виконав роботи передбачені зазначеним договором на загальну суму 177507 грн. 84 коп., що підтверджується актами №1-18 від 16.12.2005 (а.с. 15-32).

Відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення 177507 грн. 84 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.07.06 у справі №1/220 позов задоволено.

Під час розгляду апеляційної скарги судовою колегією досліджені надані позивачем документальні підтвердження, що свідчать про проведення відповідачем тендеру про закупівлю послуг зі складання та узгодження паспортів місць видалення відходів –це копія оголошення про проведення тендеру, надрукованого у Віснику державних закупівель №34(203) за серпень 2005 року та копія повідомлення про акцепт тендерної пропозиції позивача.

Представник управління державного казначейства у Луганській області, заявника апеляційної скарги, у судовому засіданні пояснив, будь-які відомості про проведення відповідачем тендеру йому не відомі, відповідні бюджетні асигнування відсутні, договір № 462Д/05 від 21.11.05 до органів казначейства не надавався.

Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки обставин та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення спору зі справи стало невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за договором №462Д/05 від 21.11.05.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконані роботи відповідно до умов договору № 462Д/05 від 21.11.05 на загальну суму 177507 грн. 84 коп., підтверджено актами приймання виконаних робот №№1-18 від 16.12.05 підписаними позивачем та відповідачем без зауважень.

За умовами п.п. 2.1,4.1 договору № 462Д/05 джерелом фінансування робіт „Замовника”, відповідача у справі, є бюджетні кошти, що направляються на реструктуризацію вугільної галузі.

Пунктом 4.2 договору передбачено що, „Замовник” оплачує „Виконавцю”, позивачу у справі, виконані обсяги наданих послуг по мірі надходження коштів з державного бюджету, але не пізніше 30 днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Відповідач оплату вартості виконаних позивачем робіт не здійснює, посилаючись на відсутність фінансування з державного бюджету та на те, що позивач не здійснив реєстрацію договору у  державному казначейств (а.с. 45)

Під час апеляційного провадження судовою колегією встановлено, що відповідач здійснив процедуру закупівлі зазначених послуг зі складання паспортів місць видалення відходів без відповідних бюджетних асигнувань та за відсутністю кошторису витрат.

Договір №462Д/05 від 21.11.05, на підставі якого заявлено позов, не містить будь-яких відомостей, що закупівля послуг зі складення та узгодження паспортів місць видалення відходів здійснена відповідачем відповідно Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Отже, місцевий господарський суд правильно зазначив в оскаржуваному рішенні, що правовідносини сторін за договором №462Д/05 від 21.11.05 врегульовані цивільним законодавством.

Цивільним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав припинення зобов”язань, які не ставляться у залежність від факту реєстрації відповідної заборгованості у встановленому порядку.

Бюджетний кодекс України, на який посилається заявник апеляційної скарги, регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів.

Згідно довідки № 06-2111 від 05.07.06 (а.с. 46) відповідач у справі має крім бюджетного, поточні рахунки № 26006618594, № 2600161859401 відкриті в АБ „Укркомунбанк” м. Стаханова, код банку 24191578 МФО 304988.

Матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснює оплату виконаних робіт, підтверджених актами від 16.12.05, чим порушив встановлений п.4.2 договору термін оплати –не пізніше 30 днів після прийняття виконаних робіт, а тому суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги заперечення відповідача та дійшов правомірного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг в сумі 177507 грн. 84 коп.

Заявник апеляційної скарги не заперечує проти стягнення з відповідача вартості виконаних позивачем робіт, проте вважає, що місцевий господарський суд постановляючи рішення від 21.07.06 повинен був вказати номер рахунку відповідача, що відкритий у комерційній банківській установі, на якому знаходяться власні кошти відповідача.

Зазначені доводи апеляційної скарги судовою колегією відхиляються з наступних підстав.

Пункт 4 статті 84 Господарсько процесуального кодексу України визначає зміст резолютивної частини рішення, відповідно до якого при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

- найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

- розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

- найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

- найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

Найменування і номер рахунку відповідно до п.4 ст. 84 ГПК України вказуватися в резолютивній частині рішення не повинні.

Резолютивна частина  рішення місцевого господарського суду Луганської області від 21.07.06 у даній справі відповідає вимогам пункту 4 ст. 84. Господарсько процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду від 21.07.06 у справі № 1/220 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга Управління державного казначейства у Луганській області залишається без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління державного казначейства у Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 у справі №1/220 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 у справі №1/220 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Суддя-доповідач                                                            Р.Є. Якушенко

          

          Судді                                                                       Л.І. Журавльова

                              

                    

                                                                                          Д.Ю. Перлов