30.12.2011

Справа № 2-1448/2011 р.                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 грудня 2011 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді                                                   Олійник С. В.,

при секретарі                                                                Морден А. Л.,

за участі позивача за першим позовом

відповідача за зустрічним                                        ОСОБА_1,

відповідача за першим позовом

позивача за зустрічним                                        ОСОБА_2,

представника позивача за першим позовом

відповідача за зустрічним                                        ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки,

                                                                 встановив:

Позивач за першим та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що в 2010 році нею з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було збудоване нежитлове приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1. Згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26. 01. 2010 року, магазин знаходиться в спільній частковій власності між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_5 належить частина приміщення магазину - кімната 3 та нежитлова прибудова-кімната 4, їй належить частина приміщення магазину кімната 2 та нежитлова прибудова-кімната 5. Відповідачу ОСОБА_2 належить частина приміщення магазину-кімната 1 та нежитлова прибудова-кімната 6. Фактично приміщення складається з трьох окремих магазинів, які і належать кожному з них. При виконані технічної документації нежитлові прибудови були оформлені за ОСОБА_4 і в свідоцтві на право власності було вказано, що її частка в спільній частковій власності становить 52/100 частини, а їх відповідно по 24/100 частки. Частка ОСОБА_4 була збільшена за рахунок прибудови, яку вони будували всі разом, в кожного є своя кімната, яка використовується в якості підсобного приміщення магазину. Крім цього, для обслуговування магазину було виділено земельні ділянки площею 0,0270 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 938694, а також земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, які також були виготовлені на ім’я ОСОБА_4, а вони, як співвласники, були вказані лише в державному акті на земельну ділянку, яка виділена для обслуговування магазинів. Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Тому вона вважає, що прибудова та виділена для її обслуговування земельна ділянка також являються об’єктами спільної часткової власності, тому що кожен з них користується своїм магазином з прибудовою та земельною ділянкою на якій вони знаходяться. Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Вона бажає виділити із спільної часткової власності свою частку нежитлового приміщення-магазину з прибудовою та частку земельної ділянки, яка виділена для обслуговування належної їй частки нежитлового приміщення, але так як відповідач не бажає робити цього в добровільному порядку, то вона змушена звернутись до суду. Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Тому, вона просить суд визнати за нею ОСОБА_1, право спільної часткової власності на нежитлову будівлю-прибудову до приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1. та земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину. Також виділити їй, ОСОБА_1, з спільної часткової власності не житлову будівлю-магазин, кімнату 2 з прибудовою-кімнатою 5, площею-26,4 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1. та відповідну частку земельної ділянки загальною площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину.

Відповідач за першим та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що в 2010 році нею з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було збудоване нежитлове приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1. Згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26. 01. 2010 року, магазин знаходиться в спільній частковій власності між нею та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_5 належить частина приміщення магазину - кімната 3 та нежитлова прибудова-кімната 4. ОСОБА_1 належить частина приміщення магазину кімната 2 та нежитлова прибудова - кімната 5, а їй належить частина приміщення магазину - кімната 1 та нежитлова прибудова-кімната 6. Фактично приміщення складається з трьох окремих магазинів, які і належать кожному з них. При виконані технічної документації нежитлові прибудови були оформлені за ОСОБА_4 і в свідоцтві на право власності було вказано, що її частка в спільній частковій власності становить 52/100 части, а їй відповідно по 24/100 частки. Частка ОСОБА_4 була збільшена за рахунок прибудови, яку вони будували всі разом, в кожного є своя кімната, яка використовується в якості підсобного приміщення магазину. Крім цього, для обслуговування магазину було виділено земельні ділянки площею 0,0270 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 938694, а також земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, які також були виготовлені на ім’я ОСОБА_4, а вони, як співвласники, були вказані лише в державному акті на земельну ділянку, яка виділена для обслуговування магазинів. Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Вона вважає, що прибудова та виділена для її обслуговування земельна ділянка також являються об’єктами спільної часткової власності, тому що кожен з них користується своїм магазином з прибудовою та земельною ділянкою на якій вони знаходяться. Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Вона бажає виділити із спільної часткової власності свою частку нежитлового приміщення-магазину з прибудовою та частку земельної ділянки, яка виділена для обслуговування належної їй частки нежитлового приміщення, але так як відповідачі не бажають робити цього в добровільному порядку, то вона змушена звернутись до суду. Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Тому просить суд визнати за нею, ОСОБА_2, право спільної часткової власності на нежитлову будівлю-прибудову до приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1. та земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину. Також, виділити їй, ОСОБА_2, з спільної часткової власності нежитлову будівлю-магазин, кімнату 1 з прибудовою-кімнатою 6, площею-20,0 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1. та відповідну частку земельної ділянки загальною площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земель ну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину.

У судове засідання відповідач за першим позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не з’явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала в повному обсязі. На підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідача за першим позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4

У судовому засіданні позивачка за першим та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 свій позов підтримала повністю, зустрічний позов ОСОБА_2 визнала повністю.

У судовому засіданні відповідачка за першим та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 позов визнала в повному обсязі, свій зустрічний позов підтримала повністю.

Представник позивачки за першим та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2

Відповідачі за першим позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 та відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 позов визнали у повному обсязі і не заперечували проти його задоволення, визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права і свободи чи інтереси інших осіб, а оскільки відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню і приймаючи до уваги те, що в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки, є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 355, 357, 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 61, 174, 209-210, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки –задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право спільної часткової власності на нежитлову будівлю-прибудову до приміщення магазину за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з спільної часткової власності не житлову будівлю-магазин, кімнату 2 з прибудовою-кімнатою 5, площею-26,4 м. кв. за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, та відповідні частки земельних ділянок із земельної ділянки загальною площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292 та земельної ділянки загальною площею 0,0270 га., які були виділені для обслуговування магазину.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на спільне майно та виділ частки - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право спільної часткової власності на нежитлову будівлю-прибудову до приміщення магазину за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292, яка була виділена для обслуговування магазину.

Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з спільної часткової власності нежитлову будівлю-магазин, кімнату 1 з прибудовою-кімнатою 6, площею-20,0 м. кв. за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, та відповідні частки земельних ділянок і земельної ділянки загальною площею 0,0107 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 609292 та земельної ділянки площею 0,0270 га., які були виділені для обслуговування магазину.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                С. В. Олійник