КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-5350/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.
представників сторін:
позивача –клопотання про розгляд справи без участі
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Долинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду з Долинського районного суду надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0004681700 від 05.09.2011 року про сплату штрафної санкції в сумі 510 грн. за порушення п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправним оскільки позивач, як член особистого селянського господарства не зобов’язаний виконувати вимоги п.121.1 ст. 121, п. 176.1 ст.176 ПК України у зв’язку з тим, що механізм реалізації даних статей для членів особистих селянських господарств не врегульований чинним законодавством, а органами державної податкової служби не визначена форма і порядок ведення обліку доходів та витрат членів особистих селянських господарств.
Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи без участі та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнаються в повному обсязі.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» 15 травня 2003 року № 742-IV, особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону особисті селянські господарства підлягають обліку.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Березівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області позивач є членом особистого селянського господарства і має в особистому користуванні земельну ділянку №010 та №011 площею 12,82 га, яка знаходиться на території Березівської сільської ради /а.с. 38/.
Відповідачем проведено перевірку позивача за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зв’язку з порушенням вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України /а.с.5/.
Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України ґрунтуються на тому, що позивач для ведення особистого селянського господарства використовує земельну ділянку розміром, який перевищує максимально встановлений ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" 2 га, а тому доходи одержані від ведення особистого селянського господарства, одержані у 2010 році, оподатковуються згідно з п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції Закону чинному на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) - доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для - ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
На думку відповідача позивач, у зв’язку з використанням земельної ділянки більшої ніж визначено законодавством, був зобов’язаний вести облік доходів та витрат, від ведення особистого селянського господарства, у відповідній книзі обліку, форма якої затверджена Наказом ДПА України від 16.10.2003р. №490 "Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу".
Суд вважає висновки відповідача необґрунтованими зважаючи на наступне.
Визначальною умовою для застосування до спірних правовідносин положень п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", також п. 121.1 ст. 121 ПК України, є наявність двох обов’язкових складових:
- наявність доходу від використання земельної ділянки;
- встановлення факту збільшення розміру земельної ділянки не за рахунок земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
В ході розгляду справи відповідачем не надано суду належних доказів, що позивачем протягом 2010 року отримано дохід від ведення особистого селянського господарства, а отже, і необхідність його обліку та декларування.
Також, відповідачем не доведено суду, що збільшення позивачем законодавчо встановленого мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відбулося за рахунок інших джерел, ніж визначені п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Зважаючи на вищевикладене у позивача не виникає обов’язку виконувати, а отже, і не наступає відповідальність за невиконання вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України, що вказує на незаконність рішення відповідача про застосування штрафних санкцій.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163,167 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської МДПІ від 05.09.2011р. №0004681700.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.С. Петренко