№ 3-1438/12
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.02.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП,
в с т а н о в и в :
16.02.2012 року від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Свою вину в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав повністю.
Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 11.02.2012 року о 22 год. 40 хв. керував автомобілем «Сеат», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Солом’янська 1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота,нестійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2012 року інспектором ДПС Солом’янського ВДАІ складено протокол про адміністративне правопорушення серія серії ВМ1 № 176802 відносно ОСОБА_1
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 176802 від 11.02.2012 року зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння.
В матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 звертався до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі.
Таким чином судом встановлено, що водій ОСОБА_1, керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, який не працює, що позбавляє суд можливості застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, також враховуючи те, що в матеріалах справи відсутня довідка про стан здоров’я ОСОБА_1, що позбавляє суд можливості застосування до нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, враховуючи особу ОСОБА_1, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, на мінімальний строк передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя