Справа № 1-587/2008 рік

                                                           В И Р О К

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                       головуючого - судді Бобкової Н.В.

                       при секретарі - Студеній О.П.

за участю      прокурора - Обозового С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, освіта - середня технічна, одруженого,  працюючого дробильником на ВАТ «Трібо», прож. в АДРЕСА_1раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

                                                     в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 скоїв  злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), за наступних обставин.

          Згідно рішення Білоцерківського міського суду від 11 серпня 1992 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2аліменти на утримання дочкиОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2народження та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  до повноліття дітей, починаючи з  31 липня 1992 року і до повноліття дітей, та на особисте утримання ОСОБА_2 в розмірі 1000 крб. щомісячно, починаючи з 31.07.1992 р. і до 23.03.1994 року.

          Починаючи з 24.03.1994 р. ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати 1/3 частину всіх видів заробітку лише на утримання дітей. Починаючи з 07.12.2004 р. ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_4.

          До 24.07.2006 р. ОСОБА_1 аліменти сплачував, оскільки працював на НВФ «Ферокерам», а  з  24.07.2006 р., після звільнення з роботи, почав ухилятися від сплати встановлених судом коштів на утримання дитини, підробляючи на будівництві та ремонтах квартир і маючи кошти в сумі 400-500 грн. заробітку щомісячно, жодного разу матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_2 не надав, вихованням дитини не займався, життям дочки не цікавився, в зв'язку з чим неодноразово був попереджений державним виконавцем виконавчої служби м. Білої Церкви   про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених судом аліментів на утримання дитини.

          ОСОБА_1 на попередження не відреагував, продовжував ухилятися від сплати аліментів і станом на 01.02.2008 р. допустив заборгованість по виплатах за 19 місяців, що в твердій грошовій сумі становить 3239 грн. 58 коп.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні вказаних дій визнав повністю і ствердив, що дійсно згідно рішення Білоцерківського міського суду від 11 серпня 1992 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2аліменти на утримання дочкиОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2народження та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  до повноліття дітей, починаючи з  31 липня 1992 року і до повноліття дітей, та на особисте утримання ОСОБА_2 в розмірі 1000 крб. щомісячно, починаючи з 31.07.1992 р. і до 23.03.1994 р.,  однак з липня 2006 р. аліменти не сплачував, оскільки офіційно не працював, а отриманих на випадкових підробітках коштів йому не хватало на прожиття,  оскільки він має і утримує другу сім'ю.  Був неодноразово попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак жодного разу  будь-яких коштів на утримання дитини не надавав, з дочкою не зустрічався, її життям не цікавився і допустив заборгованість в сумі 3239  грн., яку має на меті поступово виплатити, оскільки на даний час вже працевлаштувався.

            У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

            Визнаючи себе повністю винним у скоєнні інкримінованих дій,  ОСОБА_1силу ст.299 ч.3 КПК України просив суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз'яснено.

            З врахуванням вказаного суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються.

            Таким чином суд рахує, що вина ОСОБА_1у скоєнні злочину доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ст.164 ч.1 КК України, оскільки він скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

           Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

           ОСОБА_1  раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності,  як особа за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час працевлаштувався, чистосердечно розкаюється у вчиненому - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність і рахує, що виправлення та перевиховання

ОСОБА_1можливе без ізоляції від суспільства.

           Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

                                         З А С У Д И В :

           ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначити покарання -   1(один) рік обмеження волі.

          На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки : не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та роботи.

        Контроль за поведінкою ОСОБА_1покласти на ВВП Білоцерківського МВВС.

        Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб  після проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд.

       Суддя:                                                      Н.В.Бобкова