ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/3371/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача:
Від відповідача: Ващіліна В.В.
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області до Громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
07.03.2012р. Дніпропетровське міське управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області звернулося з позовною заявою до Громадянина Таджикистану ОСОБА_4 та просить примусово видворити за межі України ОСОБА_4, 26.03.1967р.народження посилаючись на те, що відповідач перебуває на території України без реєстрації, не має постійного місця проживання та роботи, близьких родичів на Україні не має, кошти для повернення на батьківщину у відповідача також відсутні. 21.11.2011р. за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України відносно відповідача Кіровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про видворення відповідача з території України у термін до 26.11.2011р. з забороною в’їзду терміном на 6 місяців. Однак відповідач за межі України самостійно не виїхав, рішення ОВС не оскаржив, з питань продовження терміну перебування на території України до органів внутрішніх справ не звертався та продовжує безпідставно перебувати на території України чим ухиляється від виїзду з України, перейшовши на нелегальне становище.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти примусового видворення його за межі України не заперечує, пояснив, що не може покинути територію України у зв’язку з відсутністю коштів.
У відповідності до вимог ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв’язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцем відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України. Адміністративні справи про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, розглядаються судом невідкладно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що громадянин Республіки Тажикистан ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Таджикистану, який має паспорт НОМЕР_1 виданий 25.02.2010р. Міністерством внутрішніх справ Республіки Таджикистан терміном дії до 25.02.2015р. прибув до України 24.10.2011р. через КПП «Червона Могила» Державної прикордонної служби України з метою працевлаштування.
Громадянин Таджикистану ОСОБА_4 постійного місця проживання та законного джерела існування в Україні не має, коштів для проживання на території України, а також повернення на батьківщину не має, живе за рахунок випадкових заробітків, близьких родичів, що проживають в Україні на законних підставах також не має. З питань продовження строку перебування в Україні до органів внутрішніх справ не звертався.
21.11.2011р. за порушення міграційного законодавства, Кіровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про видворення громадянина Таджикистану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України у термін до 26.11.2011р.(а.с.7-8).
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.44 Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію» № 1074 від 29.12.1995р., іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України в строк, зазначений у рішенні про видворення.
Частиною 5 ст. 32 наведеного вище Закону передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідач у строк, наданий йому для залишення території України в добровільному порядку межі України не залишив та незважаючи на прийняте рішення органами внутрішніх справ про видворення його за межі України в термін до 26.11.2011р., продовжує незаконно перебувати в Україні, ухиляється від виїзду з України, що свідчить про грубе порушення чинного законодавства України, а тому є усі підстави вважати, що відповідач самостійно межі України не залишить.
У ході судового розгляду справи відповідач позов визнав, проти його видворення за межі України в примусовому порядку не заперечував, пояснив,що у нього відсутні кошти на самостійний виїзд з України.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення позову.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи, визнання відповідачем позову, враховуючи відсутність на території України законних джерел існування громадянина Таджикистану ОСОБА_4, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та видворити за межі України в примусовому порядку громадянина Таджикистану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, ч. 4 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення в частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.
Виходячи з наведеного, слід допустити негайне виконання зазначеного рішення суду на підставі ч. 4 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2 - 11, 12,71,86, 94, 112, 122, 160, 161, 162, 163,167, 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Дніпропетровського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області до Громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України – задовольнити повністю.
Видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Таджикистану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення постанови відповідно до вимог ч. 5 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження – з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені в касаційному порядку згідно до ч.7,8 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.О. Конєва