Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Сачука В.І.,
Шпинти М.Д.,
з участю прокурора Дмитрієва Ю.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора Махацького Ю. на постанову Демидівського районного суду від 6 березня 2012 року.
Указаною постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого Демидівського райвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області Столярчука С.М. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3, приводом для порушення кримінальної справи щодо якого була його явка з повинною.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні крадіжки 18 курок, 6 літрів молока та пластмасового відра, яке було у використанні.
29 лютого 2012 року 2012 року Млинівський міжрайонний прокурор погодився з поданням слідчого, котрий прохання про взяття під варту ОСОБА_3 обґрунтував лише можливою кваліфікацією вчиненої крадіжки за ч.3 ст. 185 КК України та заподіянням шкоди потерпілій на суму в 300 грн.
Суд, відмовляючи в задоволенні подання, послався на те, що ОСОБА_3 написав явку з каяттям, сприяє проведенню досудового слідства, є не судимим, виховує з дружиною сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, має постійне місце проживання, не перешкоджав встановленню істини по справі і його належну поведінку та виконання процесуальних обов’язків можуть забезпечити і більш м’які (ніж взяття під варту) запобіжні заходи.
Помічник прокурора Махацький Ю.М. в апеляції просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд. На погляд прокурора суд не урахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та має судимість, яка погашена (дані про цю погашену судимість прокурор в апеляції не повідомляє). За розумінням старшого помічника прокурора при наявності навіть погашеної судимості і при обвинуваченні в крадіжці курок з проникнення в приміщення суд зобов’язаний обвинуваченого взяти під варту, а інше рішення є незаконним.
У засіданні апеляційного суду прокурор Дмитрієв Ю.В. заявив, що апеляцію не підтримує і просить залишити постанову місцевого суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання прокурора про відхилення апеляції, ознайомившись з матеріалами справи по розгляду подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 2003 року N 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року N 15) при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суди мають додержувати вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50), і ст. 14 КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Як убачається із подання слідчого (а.с.2-3) в ньому взагалі відсутнє обґрунтування неможливості застосувати більш м’який запобіжний захід щодо ОСОБА_3 Питанням про можливість застосувати більш м’які запобіжні заходи ні слідчий, ні прокурор Музичук Р.Р., з яким погоджене подання, ні його старший помічник Махацький В.В., який приймав участь в судовому розгляді подання, не переймались.
Апеляція Махацького В.В не містить обґрунтування твердження про незаконність постанови суду.
У суді першої інстанції прокурор не наводив доводів для набуття судом впевненості, що менш суворі, ніж взяття під варту, запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність підстав, які за діючим законодавством України і судовою практикою Європейського Суду з прав людини дають підстави для взяття особи під варту в порядку попереднього ув’язнення.
В апеляції прокурора не наведено доводів для спростування цього висновку суду.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Постанову Демидівського районного суду від 6 березня 2012 року про відмову у задоволенні подання слідчого Демидівського райвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора району Махацького В.В., на вказану постанову залишити без задоволення.
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач О.К. Коробов