АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/1448/2012                                          Головуючий 1 інстанції

Справа № 2-1085/11                                                                       Рубіжний С.О.                                                                                           

Категорія: захист права власності                                                 Доповідач-Гальянова І.Г.

                                                                      УХВАЛА

      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

        14 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                          Головуючого-судді :      Гальянової І.Г.

                          суддів:                             Бородіна М.М.

                                                                   Сілантьвої Е.Є.

                         при секретарі:                  Сватенко А.І.        

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4  на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області  від 27 грудня   2011 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням,-

                                                               ВСТАНОВИЛА :

        20 вересня 2011 року позивачі звернулись у суд з позовом, в якому на підставі ст. 391 ЦК України, просили усунути перешкоди у користуванні ними житлом, а саме кімнатами житловою площею 11,5 кв.м. та 16, 2 кв.м. в АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідача із зазначених кімнат та вселення його в ізольовану кімнату житловою площею 7,90 кв. м , а також  стягнення з відповідача на їх користь судових  витрат у справі.

        Свої вимоги обгрунтовували тим, що вони в рівних частках з відповідачем є співвласниками зазначеної вище трьохкімнатної ізолюваної квартири , житловою площею 35,60 кв.м. та загальною площею 62, 71 кв.м..

         Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2011 року , яке набрало законної сили, між ними та відповідачем був встановлений порядок користування зазначеною квартирою та їм виділено в користуванні кімнати площею 11,5 кв.м. та 16, 2 кв.м. , а відповідачу кімнату 7,90 кв.м. . Кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню залишено в спільному користуванні.

          Позивачі зазначають, що після набрання вказаним рішенням законної сили , вони звернулись до  відповідача з проханням  звільнити кімнату площею 16, 20 кв.м., але він вказану кімнату звільняти в добровільному порядку відмовився.

          В судовому засіданні суду першої інстанції позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги з зазначених підстав, а також пояснили ,що зазначене вище рішення суду від 31 січня 2011 року знаходилось на виконанні в ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції. Під час проведення виконавчих дій відповідач зобов»язався звільнити кімнату площею 16, 2 кв.м., однак до теперішнього часу її не звільнив.

           В судовому засіданні позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги з зазначених підстав.

           Представник відповідача , ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивачів не визнав. Свої заперечення обгруутовував тим, що відповідач ОСОБА_4 дійсно проживає в кімнаті площею 16, 2 кв.м. зазначеної квартири і немає можливості звільнити вказану кімнату, оскільки позивачі перешкоджають йому користуватись кімнатою площею 7,9 кв.м. , зачинивши вхід у кімнату.

          Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області  від 27  грудня  2011 року позовні вимоги позивачів задоволено частково.

         Суд усунув  перешкоди в користуванні позивачами  кімнатою площею 16, 2 кв.м. зазначеної вище квартири , шляхом виселення відповідача з вказаної кімнати та стягнув з відповідача на користь позивачів 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         В іншій частині позовних вимог позивачам, відмовлено.

         Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2012 року  виправлено описку в резолютивну частину рішення в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та замість 120,0грн. , зазначено 37 грн.

           В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову позивачам в задоволенні позовних вимог .

          Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував того факту ,що він не міг виконати рішення суду від  31 січня 2011 року та користуватись житловою кімнатою 7,9 кв.м. з тих підстав, що позивачі її закрили, а також не врахував прав малолітньої ОСОБА_10, яка мешкає разом з ним.

          В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які  з»явились, перевіривши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу ,судова колегія приходить до висновку ,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

           Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

           Задовольняючи позовні вимоги позивачів  та приймаючи рішення про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні свою власністю шляхом  виселення відповідача з кімнати площею 16, 2 кв.м. , вказаної вище квартири, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивачів на користування кімнатою площею 16, 2 кв.м. зазначеної вище квартири.

          При цьому судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, що  рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2011 року , яке набрало законної сили, між сторонами був встановлений порядок користування зазначеною квартирою та позивачам  виділено в користуванні кімнати площею 11,50 кв.м. та 16, 20 кв.м. , а відповідачу- кімнату 7,90 кв.м. . Кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню залишено в спільному користуванні.

          В статті 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

         Матеріали справи свідчать про те, та зазначену обставину представник  відповідача підтвердив в суді апеляційної інстанції, що відповідач  до теперішнього користується кімнатою площею 16, 2 кв.м. зазначеної квартири, а також підтвердив факт того, що на час розгляду справи в апеляційному порядку, відповідач зайняв та користується також кімнатою площею 7,9 кв.м. , яка йому виділена в користування на підставі рішення суду від 31 січня 2011 року.

          Вказані обставини свідчать про те, що відповідач користуючись кімнатою 16, 2 кв.м. вказаної вище квартири , перешкоджає позивачам  користуватись зазначеною кімнатою.

          За таких обставин, суд першої інстанції дійшов  обґрунтованого висновку про усунення перешкод позивачам в користуванні  кімнатою площею 16, 2 кв.м. шляхом виселення відповідача з неї.

          Посилання відповідача в апеляційній скарзі на  порушення зазначеним рішенням суду прав його малолітньої дитини, яка проживає разом з ним, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки  , відповідно до вимог ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону та житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається власником.

          Таким чином, відповідно до вимог зазначеної норми права та рішення суду від 31.01.2011 року, яке набрало  законної сили , неповнолітня дочка ОСОБА_10, як член сім»ї співвласника зазначеної вище квартири , відповідача у справі ОСОБА_4,  набула право користування виділеною йому в користування кімнатою площею 7.9 кв.м. та приміщеннями, залишеними в загальному користуванні,  а тому вказаним рішенням суду її права  не порушені.

          Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

         З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції  без змін.

         Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України ,  судова  колегія -,

                                                                  УХВАЛИЛА  :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_4, відхилити.  

         Рішення Первомайського  міськрайонного суду  Харківської області  від 27 грудня 2011 року, залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

   Головуючий, суддя:

   Судді: