2-2672/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 липня 2007 року                          Комінтернівський районний суд Одеської

області в складі:

судді Рудніцького В. А.

при секретарі Мельниковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивач обґрунтував свої вимоги наступним.

28 січня 1988 року в палаці одружень №3 відділення ЗАГС м.Москви він зареєстрував шлюб з відповідачкою, актовий запис №539.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних відносин вони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, та дочку ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3народження.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що останній час подружнього життя між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, часто виникали скандали, сварки в зв'язку з різними поглядами на життя, зберегти стосунки так і не змогли і це призвело до того, що він втратив почуття поваги та любові до відповідачки і з червня 2006 року припинили шлюбні відносини та проживають окремо.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому він просить розірвати шлюб. За розірвання шлюбу в органах РАЦС буде платити сам, не заперечує щоб діти залишались проживати з матір'ю.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала повністю, не заперечує проти розірвання шлюбу. На примирення не згодна. Дітей просить залишити проживати з нею.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з червня 2006 року і з тих пір шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15,30,62,202,203,209 ЦПК України, суд

Вирішив:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, який зареєстровано 28 січня 1988 року в палаці одружень №3 відділення ЗАГС м.Москви, актовий запис №539.

Неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, та дочку ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3народження, залишити проживати з матір'ю, відповідачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу, покласти на позивача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита відповідачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.