Справа 2-1024 2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року    Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарі Данько Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу,

встановив:

Позивач звернувся в суд із справжнім позовом 02.11.2006 року в якому просить суд стягнути з відповідачки на його користь 1097 гривень боргу, 5000 гривень матеріальної шкоди і 91 гривню судових витрат.

В судовому засіданні в обгрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

Він являється приватним підприємцем в сфері торгівлі. На ринкі „Крижанівський" в нього є магазин продовольчих товарів „Наталі". З 24 листопада 2003 року по устній домовленності с испитовим строком він прийняв в магазин продавцем відповідачку. Після отпрацювання першої зміни з 24.11.2003р. по 30.11.2003 року у ОСОБА_2 була виявлена недостача на суму 375 гривень. При проведенні переобліку після отпрацювання відповідачкою другої зміни з 08.12.2003 року по 14.12.2003 року була виявлена недостача на суму 849 гривень. 16 грудня 2003 року по домовленості між ними ОСОБА_2пообіцяла йому борг у розмірі 375 гривень повернути до 16.01.2004 року, про що власнеручно написала розписку, але повернула тільки 127 гривень, а борг у розмірі 849 гривень пообіцяла виплачувати щомісяця по 200 гривень, про що також власнеручно 16.12.2003 року написала розписку.

На день звернення до суду з даним позовом відповідачка борг у розмірі 1097 гривень йому не повернула. У зв'язку з неповерненням своєчасно відповідачкою боргу він, як приватний підприємець, поніс матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки на вищевказану суму боргу міг придбати новий товар, який би підлягав реалізації. Розмір завданих йому збитків він оцінює в п'ять тисяч гривень, але розрахунок на підставі чого він вказує дану суму, суду надати не може.

Відповідачка ОСОБА_2про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, що підтвержується письмовими доказами, але неодноразове в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутнисть.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

В судовому засіданні встановлене, що між сторонами склалися трудові правовідносин.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 18 квітня 2000 року, ОСОБА_1 є суб'єктом підпрємницької діяльності /а.с.10/.

Тому, приймая по усній домовленості на роботу продавцем в свій магазин відповідачку, позивач порушив вимоги п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, відповідно якої трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Як передбачене ст.24-1 КЗпП України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Тобто, при укладенні позивачем з відповідачкою трудового договору, як це передбачене діючим законодавством, відповідальність відповідачки наступила би згідно умов трудового договору.

У зв'язку з недодержанням вимог трудового законодавства, суд, при розгляді цісй справи, керується нормами цивільного законодавства, на що й посилався в позовної заяві позивач. Однак суд керується нормами загальних положень про відшкодування шкоди, а не договірних зобов'язань, а саме договором позики, як вказує позивач.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд враховує, що вина відповідачки в завданні шкоди позивачу підтвержується її розписками про повернення боргу /а.с.7,8/.

Посилання позивача на ст.22 ЦК України про стягнення на його користь з відповідачки упущеної вигоди у розмірі 5000 гривень є необгрунтовані й задоволенню ця вимога не підлягає тому, що борі наступив із трудових правовідносин, а не цивільно-правових.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуждає з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі вищезазначеного з відповідачки на користь позивача повинни бути стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 51 грн. і витрат на інформаційно-техничного забезпечення у розмірі 30 грн.

На підставі ст.1166 ЦК України і керуючись ст.ст.10, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1борг, завданий недостачою, у розмірі 1097 гривень та судові витрати у розмірі 81 гривні. В решті вимог відмовіти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 05.04.2007р. через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк від дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подачу після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.