РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2006 р. | Справа № 9/200-3399 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України вул. Шевченка, 12, м.Київ 1 в особі Тернопільського центрального відділення "Промінвестбанку" вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юськівці ЛТД" с.Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область.
За участю представників сторін:
роз’яснивши представнику позивача права та обов’язки у процесі сторони згідно з ст. 22 ГПК України,
встановив:
Позивач –Акціонерно - комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ, вул.Шевченка, 12, в особі керівника філії „Тернопільського центрального відділення Промінвестбанку”,м. Тернопіль, вул.Танцорова,11, (надалі –Банк, Позивач ) звернувся з позовом до Відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, ( надалі- Товариство, Відповідач, позичальник ), про звернення стягнення на заставне майно Відповідача на суму заборгованості по кредиту та несплачених відсотків за користування кредитом на загальну суму 320 505,39 грн., а також зобов’язання Відповідача достроково повернути суму кредиту згідно кредитного договору № 03-629 від 17.11.20005 р., мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором.
Cтверджує, що Відповідач не сплачував відсотки за користування кредитними коштами, які повинен сплачувати щомісячно не пізніше останнього дня місяця, внаслідок чого станом на 01.09.2006 р. заборгував у сплаті відсотків за користування кредитом 20 987,91грн.
Несплата Позичальником відсотків за користування кредитом ,вважає Позивач , надає право Банку відповідно до п. 4.3.4. кредитного договору вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту у повному обсязі та процентів за користування ним, попередивши Позичальника не менш ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
Таке попередження, вказує Позивач, з вимогою добровільно повернути отриманий кредит та відсотки за користування кредитом Банк Позичальнику направив.
Крім того, представник філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку”, який діє на підставі довіреності від 29.05.2006 р. , виданої керуючим філією, подав заяву про доповнення до позову, яка датована 09.03.2006р. ( вх. від 13.10.2006 р. № 20446(н), , згідно з якою просить зобов’язати Відповідача укласти договір про внесення змін до кредитного договору № 03-629 від 17.11.2005 р. , в якому встановити кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 01.12. 2006 р. , а також стягнути суму боргу у розмірі 320 505,309 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає, що його підписано особою, яка в момент підписання, тобто 09.03.2006 р. не мала необхідного обсягу повноважень на це , адже право на зміну підстави та предмету позову , збільшення , зменшення розміру позовних вимог надано виконуючому обов’язки начальника юридичного відділу філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” Нитці Р.О. , лише 29.09.2006 р. згідно нотаріально посвідченої довіреності ВСХ № 114126 , виданої керуючим філією, який сам отримав повноваження представляти Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк лише 17.05.2006 р.
Крім того , невірним є визначений у заяві спосіб захисту порушеного права , адже господарському суду підвідомчі спори з приводу укладення лише певного виду господарських договорів, у разі якщо на це є згода іншої сторони, а також при укладенні договору за державним замовленням. В усіх інших випадках при укладенні правочинів волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі 16.10.2006 р. представник позивача , що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності ВСХ № 114126 , звернувся до суду із заявою , у якій відмовився від позову в частині вимог, згідно яких просив зобов’язати Відповідача достроково повернути суму кредиту згідно кредитного договору № 03-629 від 17 листопада 2005 р.
Розглянувши подане клопотання та беручи до уваги, що воно не порушує прав та охоронюваних законом інтересів іншої сторони, суд задовольняє заяву про відмову від позову у цій частині вимог і стосовно них відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України припиняє провадження по справі .
Відповідач заперечень на позов не подав, незважаючи на те, що розгляд справи двічі відкладався через його відсутність. Ухвали суду про відкладення судових засідань , направлені судом за адресою , що вказана у відомостях Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 21.09.2006 р. , поверталася до суду із відміткою про те, що Товариство за вказаною адресою не знаходиться. Оскільки в обов’язок господарського суду при розгляді господарського спору не входить розшук місцезнаходження сторони, повідомленої належним чином, спір розглядається за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріли справи, оцінивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
17 .07.2005 р. між Банком та Товариством був укладений кредитний договір на відкриття кредитної лінії №03/2005 р., згідно з умовами якого Банк відкриває відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 300 000 грн. Кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 10 листопада 2008 р. Згідно з пунктом 3.2. договору Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 17 % річних. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно не пізніше останнього дня поточного місяця ( п. 3.4. ) .
У випадку настання обставин, передбачених пунктами 4.3.4, 4.2.7. договору, Банк має право вимагати від Позичальника, а в останнього виникає обов’язок повернути Банку кредит та усі нараховані відсотки за письмовою вимогою банку. Такими обставинами є , зокрема, невиконання, або неналежне виконання Позичальником у строк своїх зобов’язань по сплаті заборгованості по кредиту та /або відсотків за користування кредитом.
Проте, відповідно до п. 2.2. кредитного договору у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту, тобто 10.11.2008 р.
„Кредитом” відповідно до термінів , що застосовуються у договорі, є позичковий капітал Банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Згідно з п. 3.1. договору кредит надається Банком шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку на рахунок контрагентів Позичальника .
Цивільний кодексу України у частині 1 ст. 1054 визначає кредит як грошові кошти, які за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, складовими обов’язку позичальника є повернення кредиту та сплата процентів, обумовлених договором.
З аналізу наведеного випливає , що у кредитному договорі від 17 .07.2005 р. поняттям „всі кошти за кредитом” охоплюється лише обов’язок Позичальника повернути у визначений п. 2.2. договору кредит, але не проценти.
Як стверджує Позивач, і такі його доводи не заперечує Відповідач, Позичальник порушив свої зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 01.09.20006 р. заборгованість за несплачених відсотках за період з 28.02.2006 р. по 31.08.2006 р. становить 20 981,97 грн.
Належне виконання кредитного договору забезпечене заставою, предметом якої є зерно кукурудзи врожаю 2006 р. в кількості 120 тон, зерно гречки врожаю 2006 р. в кількості 72 тони, зерно ріпаку врожаю 2006 р. ,в кількості 26,4 тони , загальною вартістю 109 440 грн. , згідно договору застави № 05-68 від 29.06.2006 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Пунктами 3.1.4. та 5.1. договору застави визначено, що заставодержатель (Банк) вправі звернути стягнення на заставлене майно у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором, зокрема у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором , вони не будуть виконані повністю : при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом .
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України та пунктів 3.1.4. та 5.1. договору застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
За твердженням Банку наявність заборгованості Позичальника по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 16 657,34 грн. станом на 18.08.2006 р. надала право Банку відповідно до п. 4.3.4 д кредитного договору вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту у розмірі 299 523,42 грн. та нарахованих відсотків , що підтверджується попередженням за № 09/138 від 18.08.2006 р.
Позатим, доводи позову про стягнення з Відповідача коштів в повернення кредиту у розмірі 299 523,42 грн. за рахунок заставленого майна суперечать положенням кредитного договору, який забезпечено заставою, адже Позичальник станом на день розгляду судом спору не може вважатися таким, що порушив майнові права Банку , оскільки обов’язок повернути кредит у Позичальника виникає не раніше дати кінцевого терміну повернення кредиту, тобто не раніше 10.11.2008 р.
Що стосується стягнення відсотків (процентів ) , передбачених договором, то його положення в частині зобов’язань Позичальника сплачувати їх , а права Банку - вимагати оплати, не обмежується датою кінцевого терміну повернення кредиту, поза як порядок сплати та розмір відсотків передбачені пунктами 3.2, 3.3 кредитного договору.
Та обставтина, що Позичальник у добровільному порядку станом на день прийняття судом рішення не повернув Банку 20 981,97 грн. відсотків за користування кредитом , надає підстави суду захистити порушене майнове право Банку шляхом звернення стягнення заборгованості на вказану суму за рахунок майна , яке належить Позичальнику і заставлене ним згідно договору застави від 29.06.2006 р № 05-68 , а саме: а саме: зерно кукурудзи врожаю 2006 р. в кількості 120 тон, зерно гречки врожаю 2006 р. в кількості 72 тони, зерно ріпаку врожаю 2006 р. в кількості 26,4 тони , загальною вартістю 109 440 грн.
Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню у частині вимог, згідно з яким позивача просив зобов’язати Відповідача достроково повернути суму кредиту згідно кредитного договору № 03-629 від 17 листопада 2005 р.
Позов у частині стягнення коштів в повернення кредиту у розмірі 299 523,42 грн. за рахунок заставленого майна до задоволення не підлягає .
Вимоги позову про стягнення 20 981,97 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом за період 28.02.2006 р. по 31.08.2006 р. за рахунок заставленого майна судом задовольняються.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 16.10. 2006 р. за згодою представника позивача голошено лише вступну та резолютивну частинну рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, ЦК України, ст. 20, 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, ч.1 п. 4 ст. 80, , 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, (с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, код 32146912, р/р 26009301684308 в філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” ,МФО 338426 ) в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, (м. Київ, вул.. Шевченка,12,) 20 981,97 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом за період 28.02.2006 р. по 31.08.2006 р. за рахунок заставленого згідно з договором застави № 05-68 від 29 червня 2006 р. майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, (с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, код 32146912, р/р 26009301684308 в філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” ,МФО 338426 ) , що зберігається за адресою Тернопільська область, Лановецький район, с. Юськівці, і складається з зерна кукурудзи врожаю 2006 р. в кількості 120 тон, зерна гречки врожаю 2006 р. в кількості 72 тони, зерна ріпаку врожаю 2006 р. в кількості 26,4 тони , загальною вартістю 109 440 грн.
3. Припинити провадження у справі у частині вимог про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, (с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, код 32146912,) достроково повернути суму кредиту згідно кредитного договору № 03-629 від 17 листопада 2005 р.
4. Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, (с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, код 32146912,) коштів в повернення кредиту у розмірі 299 523,42 грн. за рахунок заставленого майна.
5. Стягнути 217,32 грн. судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юськівці ЛТД”, (с. Полупанівка, Підволочиського району Тернопільської області, код 32146912, р/р 26009301684308 в філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” ,МФО 338426 ) в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, (м. Київ, вул.. Шевченка,12,)
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “27” жовтня 2006 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна