ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
"27" жовтня 2006 р. |
Справа № 02-2/17-598 |
УХВАЛА
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 та від 16.05.2006 р. в частині 2759,46 грн. нарахованого податку з доходів фізичних осіб, повертає їх заявнику з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, а позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
Із змісту зустрічної позовної заяви (вх. НОМЕР_2 від 26.10.2006р.) вбачається, що підставою визнання нечинним податкового повідомлення-рішення є неправомірність складення та оформлення Акту перевірки НОМЕР_3, на підставі якого відповідачем прийнято 19.04.06 р. повідомлення-рішення, проте, законодавче обґрунтування позову полягає у посиланні на приписи статті 1, 17, 21 КАС України, котрі регулюють, зокрема, порядок здійснення адміністративного судочинства, компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
З матеріалів позову вбачається, що зустрічний позов подано в порядку адміністративного судочинства, натомість первісний позов щодо стягнення 2975,28 грн. боргу по податку з доходів найманих працівників за рахунок активів платника податку -суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заявлено Тернопільською об»єднаною державною податковою інспекцією в порядку Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об»єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Беручи до уваги вищенаведене, зустрічна позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п. 5 ст. 63 ГПК України, оскільки порушено правила об'єднання вимог, а сплачене заявником державне мито підлягає поверненню.
При цьому суд констатує, що відповідач за первісним позовом, вправі звернутися до господарського суду з дотриманням вимог КАС України з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 36, 54, 58, 60, 61, п. 5 ст. 63, 86 ГПК України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Повернути зустрічну позовну заяву без номера від 23.10.2006 р. (вх. НОМЕР_2 від 26.10.2006р.) до відповідача - Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 та від 16.05.2006 р. в частині 2759,46 грн. нарахованого податку з доходів фізичних осіб, разом з доданими до неї документами (всього на 66-ти аркушах), суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, без розгляду.
2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.10.1993р. № 7-93, державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31114095600002 УДК у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119, за платіжним дорученням НОМЕР_4 підлягає поверненню.
Суддя Н.О. Андрусик