Справа № 2-1839/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 29 " серпня 2007 року    Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді -               І.В. Муранової

при секретарі -                        Н.П. Дранник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4, ОСОБА_5та неповнолітньої ОСОБА_6про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5та неповнолітню ОСОБА_6, такими, що втратили право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1

Свої вимоги позивачі обґрунтовують наступним. АДРЕСА_1належить позивачам ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності. В 1986 році після одруження позивача ОСОБА_3 з відповідачкою ОСОБА_4, остання стала проживати в спірному будинку та була зареєстрована за даною адресою. У 1997 році в належному позивача будинку були зареєстровані діти позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачі у справі - ОСОБА_5, 1987 року народження, та ОСОБА_6, 1991 року народження. Після розірвання шлюбу у вересні 2005 року відповідачка ОСОБА_4 забрала свої речі і дітей та виїхала на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, за якою проживають по даний час. Позивачі стверджують, що після виїзду на інше постійне місце проживання відповідачі не знялись з реєстрації в їх будинку. Вони вважають, що оскільки відповідачі без поважних причин не проживають більше 6 місяців в належному позивачам будинку, за комунальні послуги не сплачують, то їх можна визнати такими, що втратили право на проживання в будинку. Оскільки відповідачі не бажають добровільно знітись з реєстрації за даною адресою, позивачі вимушені звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні позивачі повністю підтримали заявлені позовні вимоги. Позивач ОСОБА_3 додатково пояснив, що ніколи не перешкоджав відповідачам жити в тій частині будинку, яку він займає, та весь час просив про це дітей, але вони вирішили жити зі своєю матір'ю. Тепер він хоче налагодити своє життя, можливо створити нову сім'ю, а також за згодою інших позивачів розділити будинок.

Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги визнала частково, а саме згодна, що втратила право користування будинком позивачів, та знятись з реєстрації, але вважає, що їх з позивачем ОСОБА_3. діти не повинні втрачати право користування будинком, оскільки власного житла вони не мають та з вересня 2005 року проживають в гуртожитку, де винаймають дві кімнати.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що не мають власного житла і після розірвання шлюбу між батьками, з осені 2005 року, живуть разом із матір'ю.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та надані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Власником АДРЕСА_1є позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

ОСОБА_1. належить 4/6 частини домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя, зареєстрованим 14.04.1981 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори за реєстром №2-966 та в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації 20.04.1981 року/а.с-10/, та свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 14.04.1981 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори за реєстром №2-969 та в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації 20.04.1981 року/а.с-7/.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/6 частини вказаного домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 14.04.1981 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори за реєстром №2-969 та зареєстрованим в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації 20.04.1981 року/а.с.-7/, а також свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 12.05.1981 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори за реєстром №2-1240 та зареєстрованим в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації /а.с-8-9/.

Відповідачка ОСОБА_4 з 1986 року та її діти - відповідачі у справі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, відповідно з дня народження були вселені та проживали в будинку АДРЕСА_1як дружина та діти співвласника будинку /а.с-15- 22/.

Шлюб між позивачем ОСОБА_3. та відповідачкою ОСОБА_4 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 8.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області /а.с.-11/.

Сторонами повністю визнана та обставина, що з вересня 2005 року відповідачі не проживають в спірному будинку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторонам по справі були роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки а також наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій, в тому числі щодо обов'язку сторін довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач ОСОБА_4 визнала пред'явлений до неї позов, а також ту обставину, що в серпні 2005 року вона виселилась з належного позивачам будинку в зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання в інше жиле приміщення за адресою АДРЕСА_1, внаслідок чого відповідно до вимог ст.. 107 Житлового кодексу України втратила право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1

Згідно з вимогами ч.1,2 ст.26 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель,  тощо)  у  відповідному  населеному  пункті,  в  якому  фізична  особа  проживає  постійно,

періодично або тимчасово. Фізична особа, яка досягла до чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З пояснень сторін та показів свідків встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після розірвання шлюбу між батьками, самостійно вирішили проживати разом із матір'ю відповідачкою ОСОБА_4 та постійно проживають в придатному для проживання жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. При цьому відповідачі за комунальні послуги за місцем реєстрації в належному позивачам будинку не сплачували, ніяких намірів щодо поновлення свого права користування спірним жилим приміщенням не здійснювали. Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали ту обставину, що позивачі не чинили їм перешкоди в користуванні спірним жилим приміщенням та не створювали своєю протиправної поведінкою неможливих умов для спільного проживання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_5 та неповнолітня ОСОБА_7, яка на момент вибуття з будинку позивачів досягла чотирнадцятирічного віку, більш ніж шість місяців без поважної причини не проживали у спірному будинку, тобто понад встановлений ст. 71 ЖК України строк, протягом якого зберігається право користування жилим приміщенням за тимчасово відсутнім громадянином, в наслідок чого втратили право користування вказаним жилим приміщенням.

Судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 гривень 50 копійок підлягають стягненню з повнолітніх відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5. на користь позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72,107,163 ЖК України, ст..391 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,88,212,214,215ЦПК України, суд-

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,61,79,84,85,88,169,209,212,214,215,224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, такими, що втратили право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3судові витрати в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 гривень 50 копійок, а всього по 8 гривень з кожного.

Складання повного рішення відкласти на строк не більше ніж п'ять днів.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.