20.03.2012
Справа №22ц –2190/809/2012 Головуючий в І інстанції:
Цесельська О.С.
Категорія: Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року березня місяця 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі Гулько К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу цього ж суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями суду, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Іванівського районного суду Херсонської області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями суду. Просив: стягнути на його користь з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 5000грн. та 10000грн. моральної шкоди; стягнути із відповідача на його користь судові витрати.
На обґрунтування позову вказав, що ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.02.2011 року скасовано постанову Іванівського райсуду від 29.09.2008 року, якою матеріали скарги було направлено до служби у справах дітей для вжиття заходів впливу відносно нього. 14.03.2011 року постановою Іванівського райсуду в порушені кримінальної справи було відмовлено. Вважає, що оскільки постанова скасована, то направлення матеріалів до служби у справах дітей та взяття його на шкільний облік є незаконним. Його перебування на такому обліку негативно відбилося на відносинах з друзями, однокласниками. Мати, яка працювала директором школи, змушена була звільнитись, внаслідок чого сім’я пережила стрес, пересуди сусідів та односельчан. Вважає, що своїм незаконним рішенням суд обмежив його права тим, що він не зміг користатись правом на відпочинок, тобто не відвідував шкільні вечори, не приймав участь у змаганнях, батьки заборонили йому у вечірній час виходити на вулицю до друзів. Вважає, що моральна шкода виявилась у душевних стражданнях у зв’язку із протиправними діями щодо нього та членів його сім’ї, а саме: прихід працівників міліції в його дім для відібрання пояснень, складання протоколу про адміністративне правопорушення, виклик батьків до суду, протиправне взяття його на облік як дитину, схильну до правопорушень. Матеріальна шкода полягає у наданні юридичної допомоги з 2008 року і по цей час, що підтверджується квитанцією про оплату.
Ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 21.10.2011 року відповідач Державне казначейство України був замінений на відповідача Державну казначейську службу України.
Ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16.11.2011 року цивільну справу за вказаним позовом в частині позовних вимог до Іванівського районного суду Херсонської області провадженням закрито, як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області суду від 16.11.2011 року в задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному об’ємі. При цьому послався на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув увагу на ч.6 ст.1176 ЦК України, яка, на його думку, підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Зауважив, що суд не взяв до уваги докази порушення його нормальних життєвих зв’язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, які містяться у справі. Також вказав, що суд не обґрунтував у рішенні відмову у задоволені матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_3 просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не роз’яснив, чому саме позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не роз’яснив, в порядку якого судочинства необхідно розглядати позов про стягнення шкоди. Вважає, що оскільки ст.1176 ЦК України передбачено відшкодування шкоди внаслідок незаконного рішення суду, то даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Херсонської області від 15.02.2011 року 13.06.2008 року біля 23-ї години в с.Шотівка Іванівського району Херсонської області в кафе ?Три сестри?, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2р.н. на ґрунті неприязних стосунків умисно заподіяв ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с.11).
Згідно копії постанови Іванівського районного суду Херсонської області від 29.09.2008 року ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину. Матеріали скарги приватного обвинувачення постановлено направити службі в справах дітей для вжиття заходів впливу (а.с.10).
Зазначеною вище ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.02.2011 року вказану постанову суду від 29.09.2008 року було скасовано на підставі п.9 ч.1 ст.6 КПК України, оскільки суд не прийняв до уваги наявність постанови того ж суду від 14.08.2008 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_5 у зв’язку з примиренням (а.с.11).
Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 14.03.2011 року ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України в зв’язку з наявністю постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка набрала законної сили (а.с.12).
18.09.2009 року за №14/1513 вих.09 прокурором Іванівського району було направлено припис голові Іванівської районної державної адміністрації про усунення порушень вимог законодавства щодо попередження злочинності та бездоглядності серед неповнолітніх (а.с.13).
З вказаного припису вбачається, що факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 мав місце, як наслідок були притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.184 КУпАП батьки ОСОБА_3 Прокурор приписав поставити на внутрішній шкільний облік позивача ОСОБА_3 для вжиття заходів та проведення профілактичної роботи з метою недопущення вчинення правопорушень.
Відмовляючи в задоволені позову, суд прийшов до правильного висновку про відсутність виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд правильно застосував норми ст.1176 ЦК України та Закону України ?Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду? від 01.12.1994 року.
Так, згідно ч.2 ст.1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Закону України ?Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду? передбачений вичерпний перелік випадків, при яких виникає право на відшкодування шкоди. До цих випадків законодавець відніс: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмову в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті; закриття справи про адміністративне правопорушення (п.п.1, 11, 2, 3, 4).
Враховуючи, що законом не передбачений випадок відшкодування шкоди у разі протиправного взяття на облік дитини, схильної до правопорушень, то права на відшкодування такої шкоди ця дитина не має.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача про обмеження його прав спірним рішенням суду та про моральні страждання його сім’ї, спричинені цим рішенням, оскільки з його дій, які мали місце 13.06.2008 року в с.Шотівка, вбачається протиправна поведінка, і що саме ця протиправна поведінка призвела до наслідків, на які він наголошує.
Крім того, ст.3 зазначеного закону передбачено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Відтак, предметом вказаного позову не може бути матеріальна шкода, на яку наголошує позивач в позові, у вигляді юридичної допомоги при оскаржені постанови суду. Згідно ст.79 ЦПК України зазначена сума є судовими витратами, а порядок розподілу судових витрат між сторонами визначається ст.88 ЦПК України.
Щодо доводів заявника відносно ухвали суду від 16.11.2011 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.ст.126, 129 Конституції України –судді незалежні, вплив на них забороняється, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Згідно із зазначеним положеннями Конституції України рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватися у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання в її вирішення незалежним судом.
Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст.129 Конституції України і законодавством про судочинство.
Відповідно до ст.62 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
У цьому разі за вказану шкоду перед особою відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя.
Оскільки чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок направлення судом матеріалів справи до служби у справах дітей для вжиття заходів впливу, суд першої інстанції підставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Іванівського районного суду Херсонської області.
Доводи апеляційних скарг на рішення та ухвалу суду до уваги не приймаються, оскільки не ґрунтуються на нормах закону і висновків суду не спростовують. Посилання заявника на те, що суд не звернув уваги на ч.6 ст.1176 ЦК України, не дають підстав для задоволення позову, оскільки загальні підстави, на які пересилає зазначена норма (на ст.1167 ЦК України) не містять підстав відповідальності за завдану моральну шкоду, на які вказує позивач, а саме: прихід працівників міліції в дім для відібрання пояснень, складання протоколу про адміністративне правопорушення, виклик батьків до суду, протиправне взяття на облік як дитини, схильну до правопорушень.
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення та ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційних скарг та залишення судових рішень без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 312 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу цього ж суду від 16 листопада 2011 року - відхилити.
Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу цього ж суду від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: