ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2012 р. Справа № 5016/146/2012(8/15)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євротрейд ЛТД”,
08130, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-а, кімната 79,
до відповідача Приватного підприємства “Економ”,
54042, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 7,
про стягнення коштів у сумі 100000 грн.
Суддя Т.В. Гриньова – Новицька
Представники:
від позивача –ОСОБА_1., довіреність від 07.02.2012р.;
від відповідача - не з’явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Євротрейд ЛТД” (далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Економ” (далі –відповідач) грошових коштів у сумі 100000 грн. за товар, отриманий на підставі накладної № 442 від 28.12.2009р., а також про стягнення судових витрат, які складаються із суми судового збору у розмірі 2000 грн.
Заявою без номеру від 14.02.2012р. позивач більш детально обґрунтував позовні вимоги, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Про дату, час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені належним чином; ухвалу господарського суду від 22.02.2012р., якою відповідача було зобов’язано документально підтвердити свої заперечення проти позову (якщо вони є), вручено останньому 28.02.2012р., про що свідчить підпис Білої О.М. на поштовому повідомленні форми № 119 від 29.02.2012р. Листом № 7 від 12.03.2012р. відповідач просить відкласти розгляд справи на невизначений строк у зв’язку із перебуванням директора Білої О.М. на лікарняному.
У судовому засіданні 13.03.2012р. суд розглянув та відхилив це клопотання, виходячи з такого: враховуючи обставини даної справи, ухвалами від 30.01.2012р. та 22.02.2012р. господарський суд зобов’язав відповідача лише надати відзив на позовну заяву та докази, що його підтверджують, але не викликав представника у судове засідання; нез’явлення представника відповідача не перешкоджало розгляду справи по суті і вирішенню спору.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу –підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його представника (з причин, пов’язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою –п’ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх представників, так і осіб, не пов’язаних з ними трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 –34 ГПК України).
Всупереч наведеному клопотання відповідача не підтверджено жодними доказами, тому відхилено судом повністю.
Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, тому суд розглянув спір за наявними у справі матеріалами, як це дозволяє ст. 75 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
встановив:
У грудні 2009 року, на підставі накладної № 442 від 28.12.2009р., позивач передав відповідачу товар на загальну суму 111795 грн. 39 коп. і того ж дня виставив для оплати рахунок –фактуру № СФ –490 від 28.12.2009р.
Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу (далі –ГК) України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є договір. Виходячи з вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що у грудні 2009 року між сторонами у спрощений спосіб укладено договір купівлі –продажу. На виконання цього договору позивач передав, а відповідач –прийняв товар на суму 111795 грн. 39 коп. за видатковою накладною № 442 від 28.12.2009р. Отримавши товар, відповідач був зобов’язаний оплатити цей товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України). Виконуючи приписи вказаної статті ЦК України, відповідач частково, у сумі 10795 грн. 39 коп., оплатив отриманий товар, що підтверджено виписками банку від 23.06.2010р. (платіжні доручення № 44 та № 45 на 1795 грн. та 5000 грн. відповідно) та від 21.07.2010р. (платіжне доручення № 54 на 5000 грн.). Решта боргу в сумі 100000 грн. залишається несплаченою.
Оскільки строк виконання зобов’язання щодо оплати товару сторонами не був встановлений, слід виходити з приписів ст. 530 ЦК України: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З такою вимогою про сплату боргу за отриманий товар на суму 100000 грн. позивач звернувся до відповідача 23.06.2011р., що підтверджено оригіналами фіскального чеку № 7507 від 24.06.2011р. та опису вкладення в цінний лист. Відтак, зобов’язання щодо оплати 100000 грн. відповідач повинен був виконати у семиденний строк, тобто до 03.07.2011р., однак цього не зробив, чим порушив право позивача та вимоги як ст. 530 так і ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу.
Станом на 01.10.2011р. сторонами складено і підписано акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що відповідач повністю визнав борг у сумі 100000 грн.; 25.10.2011р. сторони уклали Угоду про розстрочення визнаного боргу відповідно до погодженого графіку. Однак відповідач знов порушив зобов’язання і жодного платежу не здійснив, чим змусив позивача звернутися до суду на підставі п. 4 Угоди, згідно з якою порушення затвердженого з графіку є підставою для стягнення заборгованості в порядку, визначеному законодавством України.
Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем у встановленому порядку не заперечені і не спростовані, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 ГПК України, господарський суд –
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Економ” (54042, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 7; ідентифікаційний код 24783053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євротрейд ЛТД” (08130, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-а, кімната 79; ідентифікаційний код 32248204) грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) грн. –борг за товар, отриманий за накладною № 442 від 28.12.2009р.; 2000 (дві тисячі) грн. –судові витрати.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 19 березня 2012 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька