АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Черевко П.М.,
Градовського Ю.М.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб опікунської ради Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод, виселення та зняття з реєстрації, -
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка та будинок АДРЕСА_2 на підставі державного акту про право власності на землю № 029239 від 10.06.2002 року та договору дарування будинку, зареєстрованому в реєстрі № 4031 від 30.08.1995 року. У 2005 році позивачка зареєструвала у своєму будинку ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а у 2008 році сина ОСОБА_4 – ОСОБА_6. Згодом ОСОБА_2 почав зловживати спиртними напоями та бити позивачку та вигнав її з власного будинку, у зв’язку з чим ОСОБА_3 вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Відповідачі проти позову заперечували з тих підстав, що ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, яку він 26.04.2005 року продав, а кошти витратив на обладнання будинку АДРЕСА_2, який належить позивачці.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 лютого 2011 року позов задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належними ОСОБА_3 на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком АДРЕСА_2 Комінтернівського району Одеської області. Виселено ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_2 Комінтернівського району Одеської області. Зобов’язано зняти ОСОБА_2 з реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_2 Комінтернівського району Одеської області. У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 систематично порушує правила соціалістичного співжиття, що унеможливлює його проживання разом з ОСОБА_3 в одному будинку, а тому відповідач ОСОБА_2 підлягає виселенню та зняття з реєстрації у спірному будинку.
Згідно зі ст. 157 ЖК України, членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-ОД № 029239, виданого 10.06.2002 року на підставі рішення виконкому Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 23.03.2001 року № 35, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,080 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Відповідно до договору дарування від 30.08.1995 року, посвідченим державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори за № 4031, ОСОБА_3 є власником жилого будинку в АДРЕСА_2
В домовій книзі для прописки громадян в будинку АДРЕСА_2 Комінтернівського району Одеської області, яка розпочата 14.10.1992 року, є записи про прописку ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з 06.06.2005 року та ОСОБА_6 з 15.02.2008 року.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.08.2009 року у справі № 2-0-132/09 за заявою ОСОБА_2 було встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без шлюбу з червня 1998 року по вересень 2008 року. Рішення набрало законної сили 25.09.2009 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вселилися до будинку АДРЕСА_2 та мешкають з дозволу його власника ОСОБА_3 в якості членів її сім’ї.
Згідно з ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї родини, інших осіб.
Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України, власник який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У відповідності до ст.156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сімґї вправі вселяти в займане ним приміщення інших членів сімґї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися цим приміщенням.
Статтею 116 ЖК України передбачено виселення без надання громадянам іншого житла, якщо наймач, члени його сімґї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Відповідно до довідок Комінтернівської ЦРБ ОСОБА_3 двічі знаходилась на лікуванні в стаціонарі з діагнозом струс головного мозку, з 11.03.2008 року по 24.03.2008 року та з 17.09.2008 року по 30.09.2008 року.
01.10.2008 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до Комінтернівського РВ про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, який зловживає спиртними напоями, та 17.09.2008 року побив її, у зв’язку з чим її було доставлено до Комінтернівської ЦРБ.
Постановою Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області від 10.10.2008 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи, та ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ст.173 КпАП України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог, виселення ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 116 ЖК України, та відсутності підстав для примусового виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з жилого будинку АДРЕСА_2 Комінтернівського району Одеської області.
Відповідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
І.А. Артеменко
Ю.М. Градовський П.М. Черевко