ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2008 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Челюбєєва Є. В.,
при секретарі - Пустовій С. О.,
з участю
представника позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Пільгуєвої Г. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська адміністративну справу за позовом ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми за 2007 рік,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. в лютому 2008 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманої суми за 2007 рік.
Позивач в обrрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом війни 2 групи. Відповідно ст. 13 3акону щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році складав - 406 грн. Таким чином відповідач повинен був виплатити йому разову грошову допомогу за 2007 рік у розмірі: 406 грн. х 8 = 3248 грн. Фактично за цей період виплати здійснєні у розмірі 360 грн. У зв'язку з цим звернувся цо відповідача з проханням виплатити щорічну грошову допомогу у розмірах, встанонлепих Законом, але отримав відмову. Просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо виплати разової грошової допомоги стягнути з відповідача недоотриману суму разової грошової допомоги за 2007 рік.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повномy обсязі.
Представник відповідача із адміністративним позовом не погодився, обгрунтовуючи тим, що у 2007 році згідно зі ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року призупинено дію частини п'ятої ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
Ст. 17 “Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону” передбачає, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Тобто, якщо пільги ветеранам війни надаються відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування повинно здійснюватися за рахунок Державного бюджету.
Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх смоціального захисту” здійснюється для інвалідів війни 2 групи у розмірі 360 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, шо позов є частково обгрунтованим та підлягае частковому задоволенню з настyпних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2., є інвалідом війни 2 групи відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіі їх соціального захисту”, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1та довідкою МСЕК № 263675 (а. с. 6, 7).
У відповідності до зазначеного вище закону позивач має право на щорічну, до 5 травня, разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону, відповідно до статті 17 здійснюєтъся за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошоної допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статгями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня між сторонами не має, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.
Як вбачається з листа відповідача, позивачеві за 2007 рік було виплачено 360 грн.
Зазначені виплати здійснені у розмірах, встановлених Законами Украіни “Про Державний бюджет України”.
Щодо виплати спірної грошової допомоги у 2007 році у розмірі 360 грн., суд визнає зазначену виплатy неправомірною з огляду на наступне.
Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі N 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, у тому числі i положення п. 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ч. 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Враховуючи зазначене виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 360 гривень, передбаченому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, є такою, що порушує норми спеціального закону.
Отже, враховуючи положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, яка діяла на момент спірної виплати. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюеться у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року N 966-14, а також Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року N 2017-111, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовуеться для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.
Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у розмірі 406 грн. з 01.04.2007 року до 30.09.2007 року.
При цьому статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовуеться прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим ч. 1 ціеї статгі, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не правильно застосований мінімальний розмір пенсії для визначення допомоги. Відповідно до ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати для розрахунку недоотриманої суми допомоги розмір пенсії у сумі 406 х 1% = 4 гр. 06 коп. + 406 = 410 гр. 06 коп.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 року складав 410,06 грн.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, який повинен бути виплачений позивачеві складае: 410, 06 х 8 = 3280 гр. 48 коп.
Замість передбачених за Законом 5 мінімальних пенсій за віком - а саме 3280 гр. 48 коп., позивачеві виплачено тільки 360 гр.
Тобто недосплачена сума допомоги за 2007 рік складае: 3280,48 гр. -360 гр. = 2920,48 гр.
Так, відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.1996 року “Про застосування Конституцїі України при здійсненні правосуддя”, - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та визнати неправомірною відмову відповідача щодо сплати позивачеві одноразової грошової допомоги та стягнути недоотриману суму одноразової грошової допомоги за 2007 рік.
Керуючись ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, ст.ст. 11, 71, 86, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради у виплаті ОСОБА_2 разової грошової допомоги за 2007 рік, виходячи з розмірів встановлених ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_22920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) гр. 48 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а саме з 11.04.2008 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: