Справа №1-276/2007

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року                Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                                     Спринчука В.В.,

при секретарі                                          Петровій О.В.,

з участю прокурора                                 Гантімурової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, в силу ст. 89 КК України не судимої,

за ознаками ст.302 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в період з червня місяця 2006 року по червень місяць 2007 року з метою наживи за місце свого проживання АДРЕСА_1 утримувала місце розпусти, яке надавала ОСОБА_2 для зайняття проституцією та надавання послуг сексуального характеру з різними чоловіками, за що отримувала гроші або продукти харчування та спиртні напої.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, розкаялась у вчиненому та пояснила, що дійсно вчинила зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку.

У зв'язку з заявою підсудної про повне визнання вини на підставі ст.ст. 299, 301¹ КПК України суд вважає за недоцільне здійснювати допит свідків та досліджувати письмові докази і при цьому підсудній роз'яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії ОСОБА_1, що виразились в утриманні місця розпусти з метою наживи слід кваліфікувати за ч.2 ст. 302 КК України та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового та досудового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст.12 КК України він віднесений до злочинів середньої тяжкості, особу винної, її вік, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України вважається не судимою, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудної, судом не встановлені.

Сукупність даних про обставини вчинення злочинів та особу винної дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпеку та її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті вона може бути звільнена від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 302 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою в період з 13 листопада 2007 року по 14 листопада 2007 року включно.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з залу суду.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: