Судове рішення #2158573
12/1801

               

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "13" травня 2008 р.                                                           Справа № 12/1801

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   


при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:         Краснова Т.М., довіреність №1507-ню від 06.05.2008р.,

від відповідача: Скляров Д.М., довіреність №10473 від 12.05.2008р.,

від третьої особи: Рупс В.О., довіреність №14-11/1758 від 27.03.2008р.,    

  

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 (м.Коростень)  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "12" грудня 2007 р.  у справі № 12/1801 (суддя Сікорська Н.А.)

за  позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 (м.Коростень)    

до Відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції (м.Коростень)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області (м.Житомир)   

про стягнення 2480,82грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  У травні 2007р. Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 (м.Коростень) подало до господарського  суду Житомирської області  позов про стягнення з ВДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції на його користь 2480,82 грн. збитків. При цьому позивач посилався, що 13.09.2004р. до ДВС ним було подано заяву та дублікат наказу від 22.08.2003р. №8/1287 про стягнення з ПП Грищенка Ю.В. заборгованості на суму 2678,07грн.  20.09.2004р. державним виконавцем Рафальською Я.В. відкрито виконавче провадження, та лише 25.01.2005р. накладено арешт на розрахунковий рахунок ПП Грищенка Ю.В.  28.01.2005р. вилучена каса (180грн.), виконаний арешт майна (ваги, телефон), які до цього часу не реалізовані і знаходяться у позивача. У зв'язку із викладеним позивачем подано до господарського суду Житомирської області скарга на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби в Коростенському районі. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.08.2006р. задоволена скарга про бездіяльність державної виконавчої служби в Коростенському районі. Однак, в позовній заяві позивач посилається, що кошти йому не надійшли, наказ суду не виконаний, а відповідач умисно затягує виконання рішення суду.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. у справі №12/1801 відмовлено Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав порушення норм матеріального  та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач посилається на те, що факт бездіяльності судового виконавця був встановлений господарським судом Житомирської області в ухвалі від 29.08.2006р. Після винесення ухвали відповідачем лише направлено повторні запити у відповідні установи, арештоване майно (телефон, ваги) не реалізоване з невідомих причин. Посилаючись на п.2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", яким передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання  рішень, передбачених законом, зазначає, що саме через невиконання обов'язків, покладених законом на державну виконавчу службу,  остання завдала матеріальної шкоди залізниці. Затягуючи хід виконавчого провадження, не вживаючи своєчасно дій щодо виконанню наказу Державна виконавча служба повернула виконавчий документ, так і не виконав його, хоча довгий час божник продовжував здійснювати господарську діяльність, отримував доход, і як видно з витягу з ЄДРПОУ 15.03.2005р. боржник провів перереєстрацію.  Наполягає, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого  провадження пройшло 3 роки, однак з січня 2005 року по серпень 2006 року (більше, ніж півтора року) відповідачем не було здійснено жодних дій по стягнення боргу. Ухвала господарського суду від по справі №8/1287 від 29.08.2006р., якою була задоволена скарга ДТГО ПЗЗ про бездіяльність державного виконавця залишена відповідачем без уваги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в частині відмови в задоволенні позову, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким стягнути на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" з відділу  Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції збитки нанесені бездіяльністю по виконанню наказу суду від 22.08.03р. у справі №8/1287 на суму 2340,82грн. та витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають рішення суду першої інстанції законним та  обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  Зазначили, що діями відділу ДВС не було завдано матеріальних збитків підприємству і цей факт не було доведено в суді першої інстанції. Вказав, що державним виконавцем були надані запити до ДАІ, ОДПІ м.Коростеня про наявність автотранспортних засобів та розрахункових рахунків, а також  в МБТІ та інші кредитно-фінансові установи, у відповідях  на які було вказано про відсутність коштів, об'єктів нерухомості та автотранспортних засобів у  СПД Грищенка Ю.В.; неодноразово виносилися постанови про його примусовий привід.

Представник третьої особи в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає рішення господарського суду Житомирської  області  законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  Зазначив, що згідно до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" не передбачено бюджетних призначень на відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, завданої неправомірними діями органів Державної виконавчої служби.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. №266 розгляд апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 (м.Коростень)  здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів   Будішевської Л.О. та Майора Г.І.


Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:

13.09.2004р. позивач на підставі п.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"  подав до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайоного управління юстиції Житомирської області заяву №770 про примусове виконання рішення господарського  суду від 30.05.03р. та дублікат наказу №8/1287 від 22.08.2003р. про стягнення з приватного підприємця Грищенка Ю.В. заборгованості на суму 2678,07грн. на користь ДТГО "Південно-Західна залізниця" в особі Коростенської дистанції цивільних споруд і водопостачання, яка на підставі наказу №259-Н з 01.07.206р. перейменована в Коростенське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №4 (т.1, а.с.16).

Державним виконавцем 20.09.2004р.  відкрито виконавче провадження по стягненню з приватного підприємця Грищенка Ю.В. на користь позивача 2678,07грн. (а.с.11), 21.01.2005р. - накладено арешт на р/р приватного підприємця Грищенка Ю.В. в  Коростенській філії Промінвестбанку (т.1, а.с.12); 28.01.2005р.  вилучено касу (180грн.)., виконаний арешт майна боржника (ваги, телефон), яке і на теперішній час не реалізовано (т.1, а.с. 13-14).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.08.2006р.  задоволено скаргу позивача про бездіяльність державного виконавця та зобов'язано відповідача здійснити передбачені Законом України „Про виконавче провадження" заходи щодо виконання наказу суду від 22.08.2003р. по справі № 8/1287 (т.1, а.с.18).

02.03.2007 року за №215 та 05.04.2007 року за №364 до ДВС Коростенського району направлені запити щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, які залишені без відповіді.

Однак, на час звернення до суду, за даними позивача, грошові засоби так і не надходили на рахунок позивача, рішення господарського суду по справі №8/1287 не виконано, з посиланням на що позивач вважає, що несе збитки у зв'язку з затягуванням відділом державної виконавчої служби виконання наказу по справі № 8/1287, внаслідок ненадходження  коштів від приватного підприємця Грищенка Ю.В.


Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Матеріалами справи стверджується, що 20.09.2004р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття  виконавчого провадження №352/9 згідно наказу №8/1287 Господарського суду Житомирської області від 22.08.03р. про стягнення з Грищенка Ю.В. на користь позивача боргу в сумі 2678,07грн. (т.1, а.с.11, 70), в якій зазначено строк для добровільного виконання наказу до 27.09.2004р.

27.10.2004р. державним виконавцем надані запити до ДАІ, ОДПІ м.Коростеня про наявність автотранспортних засобів та розрахункових рахунків, а також в МБТІ та кредитно-фінансові установи, з відповідей на які вбачається, що відомості відносно наявності майна - відсутні, будь-які автотранспортні засоби за боржником не значаться (т.1, а.с.70 (зворотній бік) 71,72).

21.01. 2004р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника - Грищенка Ю.В. (т.1, а.с.12,72 (зворотній бік).

28.01.2005р. у боржника Грищенка Ю.В. була вилучена каса на суму 180,00грн., накладено арешт на його майно, яке знаходилося по місцю роботи (ваги, телефон) (т.1, а.с.75-76). Арештоване майно, згідно заявки відділу державної виконавчої служби було передано для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів або аукціону та 30.05.2005р. була одержана заява про участь у конкурсі щодо реалізації арештованого майна (т.1, а.с.78,80,90 (зворотній бік),91). За результатами голосування торги повинні були проводитися ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", однак майно так і не було реалізовано (т.1, а.с.92,97,128).

У зв'язку з тим, що сплачувати борг у добровільному порядку боржник відмовлявся, для проведення виконавчих дій залучалися представники міліції (т.1, а.с.86,87).

05.04.2005р. винесено  постанову про  примусовий  привід боржника і такі постанови виносилися неодноразово (т.1, а.с.86,87,92 (зворотній бік).

Згідно акту державного виконавця від 22.08.2006р. встановлено, що за місцем
проживання боржник відсутній (т.1, а.с.96).

Всього частково для погашення заборгованості було стягнуто 197,25грн., що не заперечується сторонами (акт звірки, т.1, а.с.17).

19.09.2006р. державним виконавцем (після винесення господарським судом ухвали; від 29.08.06р. про задоволення скарги позивача на дії (бездіяльність) судового  виконавця) надавалися повторні запити в кредитно - фінансові установи міста, ДАІ та МБТІ, згідно відповідей на які майна, цінних паперів та коштів для погашення заборгованості у боржника Грищенка Ю.В. немає (т.1, а.с.94).

13.03.2007р. державним виконавцем встановлено, що за місцем проживання боржника майно, на яке б могло бути звернено стягнення, відсутнє (т.1, а.с.96).

03.08.2007р. (після звернення позивача до суду) державним   виконавцем   втретє надавалися     запити  в  кредитно-фінансові установи  міста,  ДАІ та МБТІ, згідно відповідей  на які  майно,   цінні  папери та кошти для  погашення заборгованості у боржника Грищенка Ю.В. відсутні (т.1, а.с.112-119,121-124).

28.08.2007р. державним виконавцем встановлено, що за місцем проживання боржника майно, на яке б могло бути звернено стягнення, відсутнє (т.1, а.с.120).

Постановою ВДВС від 19.09.2007р. (т.1, а.с.105) виконавчий документ повернуто стягувачеві та вказано про строк для повторного його пред'явлення до стягнення -19.09.2010 року. У постанові зазначено, що у Грищенка Ю.В. відсутнє майно, на яке  можливо звернути  стягнення; боржник не  працює, борг частково погашено.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний  виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести  місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, однак в порушення вказаної норми, згідно наданих до справи документів, виконавче  провадження по виконанню наказу господарського суду по справі №8/1287 від 22.08.2003 р. тривало значно більший проміжок часу.

Однак, неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватися належними доказами, а саме відповідним рішенням  суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Зокрема, факт бездіяльності ДВС в період з 22.08.2003р. по 29.08.2006р. при виконанні вищевказаного наказу встановлено ухвалою господарського суду від 29.08.2006р. по  справі №8/1287 (а.с.18), яка має преюдиційне значення для справи, оскільки у відповідності до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З наданих сторонами документів та пояснень вбачається, що при виконанні наказу господарського суду по справі №8/1287 від 22.08.2003р. про стягнення з приватного підприємця Грищенка Ю.В. заборгованості на суму 2678,07грн. в діях державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коростенського  міськрайоного управління юстиції Житомирської області, у встановлений період, мав місце факт бездіяльності. Докази бездіяльності державного виконавця в період з 29.08.2006р. по день звернення з позовом до суду, в матеріалах справи відсутні.

Згідно приписів ст.11 ч.3 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Однак, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним  особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.

Пред'явлена до стягнення сума, як вбачається з матеріалів справи та як пояснив представник позивача, є різницею між сумою боргу, яка підлягала стягненню згідно виконавчого документа, та фактично стягнутою сумою 197,25грн. (2678,07грн. - 197,25грн. = 2480,82грн.).

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Із   долучених   до   справи    матеріалів    вбачається    факт    неправомірних дій (бездіяльність) відповідача в певний проміжок часу, однак позивачем не доведено  наявність причинного зв'язку між вказаною бездіяльністю та шкідливими наслідками, а саме: заподіянням позивачу збитків в розумінні ст.22 ЦК України невиконання наказу по справі №8/1287.

Позивач не надав належних доказів того, що на день відкриття виконавчого провадження у ПП Грищенка Ю.В. були в наявності кошти чи майно, в кількості, достатній для виконання наказу по справі №8/1287, тобто позивач не довів факту заподіяння йому шкоди саме в розмірі 2480,82грн. Також позивач не надав суду належних доказів, що можуть підтвердити факт втрати можливості отримати суму заборгованості, яка стягнута з ПП Грищенка Ю.В. за рішенням суду, оскільки, як вбачається з постанови Відділу державної виконавчої служби від 19.09.2007р. (т.1, а.с.105), строк пред'явлення наказу до виконання встановлений до 19.09.2010 року. Тобто, з 19.09.2007р. по 19.09.2010 року позивач у відповідності до ч.5 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" наділений правом повторно звернутися до ВДВС з заявою про виконання наказу по справі №8/1287.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі статей 1166, 1174 ЦК України є безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, що її завдала, однак, як вбачається з вищевикладеного, позивач не довів порушення його права саме бездіяльністю відповідача.

Оскільки наявні у матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відповідача до відповідальності, господарський суд правомірно дійшов висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 2480,82 грн. збитків, завданих внаслідок неправомірних дій відповідача як органу, що здійснює примусове виконання рішення господарського суду у справі №8/1287.

Відповідно до ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони  посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Викладені в позовній заяві вимоги не підтверджуються належними доказами по справі.  

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення  господарського суду Житомирської  області від 12.12.2007р. у справі №12/1801 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 грудня 2007 року у справі №12/1801 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ) в особі Коростенського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 (м.Коростень) - без задоволення.


2. Справу №12/1801 повернути до  господарського  суду Житомирської  області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             











Віддруковано 5прим.:

------------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі;

5 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація